Медичне страхування. Яких результатів очікують?

Застаріла радянська система охорони здоров’я та формально безплатна медицина виявляються неефективними у сучасних реаліях. Отже, викликом наступних років є поступовий перехід до принципу «гроші ходять за пацієнтом», тобто, страхової медицини.

Саме задля обговорення подальшого реформування минулого тижня зібрались перші особи міста та району спільно із заступником голови ОДА Олегом Пруглом і Віктором Лисаком, директором Департаменту охорони здоров’я Полтавської ОДА, на нараді в ККЗ «Дружба.

У цивілізованому світі держава декларує пакет медичних послуг і закуповує їх у надавачів цих послуг. У свою чергу, громадяни обирають самі тих, у кого держава повинна купити послуги. У цьому полягає принцип «гроші ходять за пацієнтом». Нині використання державних коштів для системи охорони здоров’я є вкрай неефективним. Зараз держава утримує величезну систему, регулює її у ручному режимі, а цивілізована конкуренція в системі охорони здоров’я України наразі відсутня. Отже, державні кошти потрібно використовувати ефективніше. Для цього державі потрібно задекларувати гарантований пакет медичних послуг, дати можливість цей пакет закуповувати в тих, кого обере сам громадянин. Тобто держава оплачуватиме контракт із тим лікарем, якого обере пацієнт замість оплати мережі лікарів і зобов’язання пацієнта ходити до лікаря за географічним принципом.

Цей процес називатиметься державним медичним страхуванням. Упровадження цієї моделі не потребуватиме додаткових видатків. Це не призведе до підвищення податків, оскільки кошти братимуть із загального бюджету, який зараз передбачений на утримання системи охорони здоров’я.

Родина обиратиме лікаря або лікарів «первинки» (педіатра, терапевта або сімейного лікаря), із яким укладатиме контракт. На цьому рівні відбуватиметься розподіл коштів за принципом «гроші ходять за пацієнтом» – від кількості контрактів залежатиме обсяг державних коштів. Якщо пацієнту потрібна складніша діагностика, лікар направлятиме його у лікарню (не адміністративно-командним способом, а рекомендуватиме медичний заклад, рішення про те, в яку лікарню звернутися, ухвалює пацієнт, і за ним йдуть бюджетні кошти). Уся ця інформація перебуватиме в єдиному реєстрі пацієнтів у електронному вигляді. Таким чином, розподіл коштів здійснюватиме не якийсь чиновник – розподіл фактично залежатиме від самого пацієнта.

Наприклад, у двох сусідніх районах існують дві районні лікарні. Якщо пацієнти з обох районів звертатимуться переважно в одну лікарню, то в іншу лікарню надходитиме значно менше бюджетних коштів. Отже, органи місцевого самоврядування будуть зацікавлені в тому, аби пацієнти йшли саме в їхню лікарню, і таким чином відбуватиметься конкуренція заради коштів державного бюджету. Приблизно так повинна працювати інтегрована модель медичної допомоги в Україні.

Завдяки впровадженню страхової медицини на первинному рівні протягом наступного року планують отримати реєстр пацієнтів та розуміння лікарів: чим краще вони працюватимуть із пацієнтами, тим більше зароблятимуть.

Оксана Кириченко

На фон:

МОЗ винесло на обговорення гарантований пакет первинної медичної допомоги.

До обов’язків лікаря первинної ланки, відповідно до проекту, належить:

1. Безпосереднє надання первинної медичної допомоги пацієнтам.

2. Формування та контроль виконання плану обстежень та лікування, аналіз результатів досліджень, призначення медичних препаратів та інших лікувальних заходів.

3. Надання медичної допомоги пацієнтам у невідкладному стані.

4. Направлення відповідно до медичних показань пацієнта, який не потребує екстреної медичної допомоги, для надання йому вторинної (спеціалізованої) або третинної (високоспеціалізованої) медичної допомоги.

5. Координація роботи з іншими ланками медичної допомоги.

6. Ведення пацієнтів, що хворіють на соціально небезпечні інфекційні захворювання, відповідно до законодавства.

7. Здійснення імунопрофілактики відповідно до чинного законодавства.

8. Консультування щодо здорового способу життя.

9. Проведення заходів масової та індивідуальної профілактики інфекційних захворювань.

10. Оцінка індивідуальних ризиків захворювань і консультування з питань профілактики. Розробка індивідуальних програм обстеження та спостереження за здоров’ям.

11. Інформування пацієнта щодо національних скринінгових програм та виконання інших функцій відповідно до законодавства або до програми.

12. Динамічне спостереження за неускладненою вагітністю.

13. Здійснення медичного догляду за здоровою дитиною.

14. Ведення хворих із психічними розладами, зокрема, враховуючи рекомендації спеціаліста.

15. Надання паліативної допомоги, що охоплює:

– оцінку ступеню болю;

– призначення наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів;

– лікування больового синдрому;

– оформлення рецептів на наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори відповідно до чинного законодавства.

16. Координація та організація виконання лабораторних досліджень, проведення забору біологічного матеріалу.

17. Проведення лабораторних досліджень, у тому числі з використанням швидких тестів.

18. Призначення лікарських засобів із оформленням документів відповідно до законодавства.

19. Підготовка медичної документації для направлення осіб із ознаками стійкої втрати працездатності на медико-соціальну експертизу та медико-соціальну реабілітацію.

20. Оформлення довідок, форм, листків непрацездатності.