Наші захаращені ярки стануть лісопарком
Донедавна серед міст обласного значення Полтавщини Гадяч був чи не єдиним, де не було оновленого генерального плану, який відповідає законодавству, перш за все ЗУ «Про доступ до публічної інформації». Документація міста не оновлювалася ще з 1990-х років. Тому, коли постала необхідність, за розробку нового генерального плану взялися досить ґрунтовно, і сьогодні він уже майже готовий. Його практичним виготовленням займалось ДП УДНДІПМ «ДІПРОМІСТО», а вже над завершенням трудиться Поліна Вєтрова (архітектор, начальник відділу містобудування, архітектури, житлово-комунального господарства та будівництва виконкому Гадяцької міської ради).
Як і обіцяли, перед затвердженням генеральний план розмістили на сайті міської ради, де кожен мав змогу переглянути його та запропонувати свої зауваження. Так от, переглянути можна, але зрозуміти – це вже інша справа. Тому, щоб розповісти людям, що змінилось в оновленому плані міста, ми домовились про зустріч із головним архітектором міста.
«Основне завдання генплану – це врахувати існуючий стан і розрахувати напрямок розвитку міста»
Поліна Олександрівна готувалась до зустрічі: на її столі лежав розгорнутий величезний яскравий проект оновленого генерального плану. Розмову почали із головного – зонування міста.
«У нас уся інфраструктура зосереджена у центрі міста, а от віддалені райони не мають повного обслуговування. Коли розробляється генплан, виявляються місця, де необхідно розташувати ті чи інші об’єкти обслуговування.
Так само і з промисловістю. У Гадячі вона розвивається там, де раніше було визначено. І з часом промислові об’єкти опинились у тих місцях, де, за правильного планування, бути не повинні.
Новим генпланом планується із центральної частини міста прибрати промислові зони – усі вони виділені і рекомендуються для перенесення в інше місце. Але це не значить, що їх терміново перенесуть. До таких віднесли склади, бази, приміщення СТК ТСОУ і завод «Горизонт».
У той же час розглядаються території, де в перспективі можна створити індустріальний парк – це територія, запроектована саме для промисловості.
Так само і житлова забудова. Уже сьогодні потреба мешканців на землі під житлову забудову більша, ніж наявні площі міста. Тому виникає необхідність територій для перспективного розвитку житлової забудови. Одна із таких територій знаходиться за Черемушками, але заяв туди вже більше, ніж резерву.
Тому ми змушені відшукувати можливості. У перспективі існують ще території, придатні для забудови. Поблизу восковощинного заводу є територія, яка фактично належить місту, але знаходиться за його межами. Але це далека перспектива – років на 15 у кращому випадку».
«Кожен кущик, як предмет мистецтва»
Окрім планів, що стосуються промисловості та будівництва, значний акцент проектанти ДП УДНДІПМ «ДІПРОМІСТО» ставлять на рекреаційні ресурси. Вони ж запропонували створити у Гадячі вищий навчальний заклад I-II рівнів акредитації, основним напрямком якого був би туризм і рекреація.
У приклад Поліна Олександрівна приводить польське місто Жешув – там існує ліцей із ландшафтного господарства. Так от, випускники цього ліцею складають більшість працівників місцевого комунального господарства, і саме тому там кожен кущик, як предмет мистецтва.
«У нас прекрасні рекреаційні ресурси, і, на жаль, вони абсолютно не розвинуті і практично ніяк не використовуються. Сюди відноситься і територія вздовж річки Псьол, і РЛП «Гадяцький», який, до речі, також потребує догляду. До того ж, усі знають, що Гадяч уздовж і впоперек пронизаний ярками. А, згідно правил, місто обласного значення не повинне мати недоглянутих лісистих територій. Усе повинне бути впорядкованим лісопарком.
Проте, попри всю привабливість, є й проблеми – немає відповідних спеціалістів, які б могли цим зайнятись. Фактично сьогодні благоустроєм міста займається МКП «Комунсервіс». Проте через катастрофічно малу кількість працівників вони фізично не встигають працювати над благоустроєм у повній мірі. Та й насправді кожним видом діяльності повинен займатись окремий спеціаліст, який на цьому розуміється. У мене вже є купа ідей і проектів де, що зробити і як. Але сьогодні ми у пошуках спеціалістів, які потрібні громадськості, – архітектора і ландшафтного дизайнера в першу чергу».
Громадські слухання відбулись, але зауваження та пропозиції ще приймають
Сьогодні процедура розроблення генплану на фінішній прямій. Проект плану був оприлюднений на сайті міської ради. А 25 лютого закінчився місячний термін, упродовж якого приймались зауваження і пропозиції. На громадських слуханнях пролунало всього лише одне зауваження, яке, зі слів Поліни Вєтрової, на пряму не стосувалось плану, а було ближчим до земельних питань – відстоювались інтереси заярської громади (про це ми повідомляли в одному із номерів тижневика). Головний архітектор повідомила, що немає підстав хвилюватись – спортивний майданчик залишиться, прибирати його не будуть.
І хоч усі можливі терміни для прийому зауважень уже сплили, усе ж технічна можливість вносити зміни ще є.
Не лише генеральний, а й історико-культурний
Окрім розроблення генплану, для гетьманської столиці розроблено ще й історико-архітектурний опорний план. Його, задля збереження історичної спадщини, повинні мати всі населенні пункти, які постановою Кабміну віднесені до історичних населених пунктів.
Цей проект «Історико-архітектурний опорний план міста Гадяч Полтавської області з визначенням меж і режимів використання зон охорони пам’яток та історичних ареалів» розроблений ПОГ «Інститут культурної спадщини» на замовлення виконкому Гадяцької міської ради.
Сьогодні на державному обліку у межах міста знаходиться 17 об’єктів культурної спадщини: 1 пам’ятка архітектури («Всіхсвятська церква), 10 пам’яток історії і одна – монументального мистецтва місцевого значення. Крім цього, є ще й 5 нововиявлених об’єктів культурної спадщини за видом «Історія».
Які ж таки переваги від створення нового плану?
Місто повинно розвиватись, але розвиватись виважено, системно, із урахуванням усіх загроз та ризиків, ураховуючи потреби усіх верств населення. Плюси створення генплану: ми отримаємо документ, який визначить напрямки розвитку міста на подальші роки, а головне – зробить міське середовище сприятливим для жителів Гадяча. Новий генеральний план відкриє шлях для вирішення земельних питань, приверне увагу інвесторів і збільшить ефективність використання територій (пустирів, ярів і занедбаних ділянок) – за рахунок благоустрою збільшиться кількість зелених зон загального користування.
Що ж, перспективи більш ніж багатообіцяючі. Сподіватимемось, що всі вони будуть утілені в життя. Звісно, ми розуміємо, що інновацій не слід чекати миттєво. Проте хочеться вірити, що зміни таки настануть.
Спілкувалась Оксана Кириченко
До речі
Не забули запитати у Поліни Вєтрової і про створення нових місць для паркування, яких катастрофічно не вистачає у Гадячі. Про це свідчать постійні нарікання міських жителів на абияк припарковані автівки на газонах і тротуарах. Проте, на думку Поліни Олександрівни, це не є нагальною проблемою. Натомість вона вважає, що необхідно розвивати альтернативний вид транспорту – велосипедний та громадський – для того, щоб мешканці якомога менше вимушені були користуватись приватним авто. Інша справа – паркувальні майданчики для маломобільних груп населення. На поточний рік у Гадячі заплановано їх облаштування біля дитячої консультації, пошти і територіального центру.
А ТАКАЖ:
Минулого тижня прискіпливі гадячани помітили, що по вул. Першотравневій, поблизу єврейської новобудови, випилюють берези. Громадськість миттєво відреагувала і, звісно, повідомила редакцію. Ми зв’язались із депутатом міської ради Анатолієм Гузем, який повідомив, що випилювання проводиться законно, відповідні документи, дозволи і екологічні вимітки він бачив особисто і ситуацію контролює. Усього приберуть 8 беріз: 4 спиляє власник земельної ділянки, щоб зробити собі заїзд до індивідуального житлового будинку, + під випилку потраплять ще 4 вибраковані.
Проте ця інформація здалася нам трохи дивною. Поїхавши на місце події, ми побачили, що берези ніяким чином не заважали заїзду у двір. Натомість очевидці події стверджували, що випилювання проводиться для того, щоб облаштувати поблизу будинку особисте місце для паркування автомобілів.
Так це чи ні, ми поцікавились у Поліни Вєтрової. Вона відповіла, що про це вперше чує і дозволу на облаштування парковки нікому не надавали. До того ж, за кожне здорове дерево (а судячи із інформації депутата таких 4) ініціатор випилювання повинен компенсувати їх відновну вартість.
Тому поки що чутки залишились лише чутками. А там побачимо.
На сьогодні, на плані Держгеокадастру залишаються зареєстрованими земельні ділянки під забудову на територіях заярського стадіону та стадіону Гадяцької СШ №4. Хто буде виправляти помилки в головному державному документі? То виходить, що в генплані міста можна витерти любу земельну ділянку і затвердити його. Щось не в”яжиться.
Стосовно антропогенного ланшафту. Всім відомо про підтоплені грунтовими водами території Русанівського мікрорайону ( з/д вокзал, вул. Дзержинського). Все це результат замулення та засмічення водовідвідних каналів. Грунтовим водам не має виходу для стоку, тому вона залишається у погребах, вигрібних ямах, під покриттям доріг. Особисто мною надана Вєтровій П.О. пропозиція про внесення до генерального плану міста проект меліорації відповідних земель. Але вона про цю проблему навіть уявлення не має, тому в катугорію актуальних ця проблема не входить. Подумаш, 20років мешканці Русанівки жили в болоті, дихали шкідливими відходами і нехай продовжують жити ще 20років. А там, дивися, затвердимо новий генеральний план. Я не вірю в те, що при існуючій владі у нас буде прогрес в плані відновлення ланшафтів, не той підхід і розмах.
Виправляти помилки на планах Держгеокадастру будуть виконавці цих планів а платитимуть за це високопосадовці Держгеокадастру котрі ставили свої підписи під цими планами.