Жінка-керівник – дар від Бога?
Історія людства – це історія, описана і досліджена переважно з погляду чоловіка. Ще Платон писав, що «…за своєю природою як жінка, так і чоловік можуть брати участь у всіх справах, проте жінка у всьому немічніша за чоловіка…» Однак сучасні жінки все частіше доводять протилежне. Здавалося б такі ніжні й тендітні, вони часто беруться за серйозну роботу і зовсім нежіночі справи вирішують на раз. Тому ця передсвяткова публікація буде присвячена жінкам, які керують сільськими радами.
Їх небагато, з-поміж 25 голів сільських рад лише дев’ятеро, але всі вони по-справжньому віддані своїй справі і за жодних обставин не змінили б свою роботу на іншу. Незважаючи на те, що кожна із них, окрім роботи, має традиційні для села обов’язки – родина, діти, онуки, господарство, городи та інші клопоти, які лягають на жіночі плечі, – вони завжди думають ще й про життя села. І безсумнівно це їм вдається, адже майже всіх обирають уже кілька скликань поспіль.
От, наприклад, Тетяна Мілька головує у Книшівці вже третє скликання, а це, погодьтеся, солідний термін! А до цього 16 років працювала секретарем сільської ради, тож до роботи приступила без жодних побоювань.
А Галина Шавшин, голова Середняківскої сільради, починала заступником голови виконкому, а у 2012 році стала головою. На відміну від попередньої героїні Галина Миколаївна дуже переживала, чи впорається зі своїми обов’язками – коштів у сільраді було дуже мало. Але вона не розгубилась, зібралась і налагодила тісну співпрацю із місцевими фермерами. Відтоді все пішло, «як по маслу».
Тетяну Хоптинську всі знають як дуже наполегливого, працьовитого керівника, який володіє дипломатичними та неабиякими організаторськими здібностями. Вона одна із перших у районі не побоялась об’єднання сільрад, тож від 2016 року вона єдина із жінок-голів сільрад обіймає посаду старости села Качанове Сергіївської ОТГ.
Голова Петрівсько-Роменської сільради Валентина Бугайова зізнається, що без цієї роботи не уявляє свого життя. Адже у сільській раді вона вже 30 років! Щоправда
спершу працювала секретарем, а із 2015 її обрали головою. До речі, сільраду обрано кращою у 2016 році!
Любов Жажка – голова Бобрицької сільради вже дві каденції (до цього 12 років була землевпорядником). Розповідає, що протягом цих років було багато і хорошого, і не зовсім. Але задля рідного села вона намагається зробити все можливе.
Алла Марченко – корінна жителька Ручок, тож і не дивно, що вона прийняла рішення очолити Ручківську сільраду. Нині триває перша її каденція. Алла Олександрівна пригадує перші кілька місяців на посаді, каже, двері її кабінету не зачинялись, бо потік відвідувачів був просто шаленим. Люди йшли із різними проблемами, і всім їм вона намагалась допомогти.
Голова Соснівської сільської ради Наталія Рибалко на посаді 7 років. До цього була завідуючою дитсадка. Зізнається, що дуже любить порядок, тож, приступивши до роботи, перш за все навела «марафет» у селі.
Здавна мріяла покращити життя своєї громади і Галина Ярмак, голова Малопобиванської сільради. Її обрали вперше у 2015 році, і відтоді вона щоденно трудиться на благо своєї громади.
Тетяну Іщенко вперше обрали сільським головою Великих Будищ у 2010 році. Відтоді в її працьовитих руках село почало активно відроджуватись.
Напевно, запорукою успішної роботи чарівних керівників села є їхнє особливе вміння спілкуватися з людьми. У розмові всі вони часто згадували, як люблять своє село і його жителів. Тож і не дивно, що у відповідь вони відчувають таку ж любов і повагу від односельців. Адже всі вони як одна, прийшовши на посаду, одразу взялися за вирішення найважливіших для громади звичайних життєвих проблем. А турбота – це найголовніше для людей.
Про що ж вони мріють? А мрія у всіх дуже схожа: щоб у кожній сільраді все було гаразд. І як би не було інколи важко, ми віримо – вони впораються, адже за плечима кожної міцний тил – дружня громада.
Оксана Кириченко
