«Лебідь, рак і щука» або Чому громади не хочуть об’єднуватися

Близько двох років тому розпочався цей процес. Перспективи, які повинні відкритись після об’єднань, так і манили сільські ради: у бюджеті громади залишатиметься 85% власних надходжень (податки на землю, нерухомість, фіксовані податки, що платили господарства, фірми, сільгоспвиробники – 100%, податок на доходи фізичних осіб – 60%).  А найголовніше те, що як розпоряджатися цими коштами, також вирішуватимуть на місцях.

За першим перспективним планом у Гадяцькому районі передбачалось створення 5 територіальних громад: Веприцької, Лютенської, Сарівської, Петрівсько-Роменської та Гадяцької. Сергіївка (колишня Краснознаменка) повинна була увійти в  Петрівсько-Роменську ОТГ. Але вирішила не чекати і створила власну, до складу якої увійшли Сергіївка, Розбишівка і Качанове.

Відтоді інших громад, окрім Сергіївської,  у районі не створено. Жодна сільська рада із тих, які повинні були об’єднатись, досі не змогла визначитись із центром громади. Навіть Гадяцька міськрада не поспішає приєднувати до себе найближчі села.  

Чим це спричинено і чи не «гальмують» часом у нашому районі процес централізації, ми дізнавались безпосередньо у тих, хто вже раніше оголошував про свої наміри публічно. 

Віктор Романенко (Краснолуцька с/р):  

«Ми надсилали запрошення на створення громади із центром у Красній Луці у Римарівку, Сватки, Гречанівку і Малу Побиванку. Римарівка і Сватки  розглянули і відхилили наше запрошення. Натомість кожна сільрада надіслала нам лист про те, щоб центром громад було саме їхнє село.

У нас як «лебідь, рак і щука» – не можемо визначитись із центром. Заперечень об’єднуватись немає, але і спільного центру не можемо знайти.

Згідно перспективного плану ми відносимось до Гадяча. Якщо не дійдемо згоди, то, можливо, так і буде».

Олег Виноградов (Сарівська с/р):

«Справа стоїть на місці. Сари вважаються центром перспективної громади. А Рашівка і Лисівка не згодні. Тому, ймовірно, об’єднуватись будемо лише із Харківцями».

Віктор Золотарьов (Веприцька с/р):  

«Ситуація така: ми проводили відповідні збори, населення за те, щоб центр громади був Веприк. У нас є всі шанси, щоб бути центром: село «живе» (цьогоріч народилось 19 діток, школа налічує майже 200 дітей, ДНЗ – 100), 2 пам’ятки архітектури, є  історичні пам’ятки, 14 торгівельних точок, лікарня, госпіталь…

Але Бобрик і Мартинівка відмовляються об’єднуватись. Пропонують центр у Мартинівці. А вепричани також не згоджуються на інші варіанти. Справді, де таке бачено, щоб село, яке було райцентром, «пішло» туди, де сьогодні немає коштів навіть на утримання апарату сільради?

Коли у Гадяч приїздив німецький бургомістр (розповідав, як відбувалось об’єднання у них), я вже знав, що до нас не хочуть приєднуватись. Тому й запитував його, як у них чинять у таких випадках? Він пояснив, що згідно логіки, центром повинне бути село більше за чисельністю і ближче до райцентру. Тому у нас є всі шанси».

Олександр Захлистенко (Лютенська с/р):

«На сьогодні змін немає. Справа в тому, що ми запропонували Соснівці, а вони відмовились. Будемо продовжувати переговори із людьми, пояснюватимемо ситуацію. Можливо, вони змінять свою думку. Ми тільки «за» об’єднання і не хочемо, щоб нас примусово із кимось об’єднали».

Тетяна Мілька (Книшівська с/р):

«Це болюче питання, бо кожне село хоче бути центром громади. За перспективним планом ми відносимось до Гадяча. Був варіант об’єднатись із Плішивцем, але також не визначимось, де центр (немає географічного центру, усі села розкидані). І нам не зручно, і їм. Знову будемо проводити збори, щось вирішувати. Бо 2017 рік – це, напевно, крайній термін, коли можна визначитись самостійно. Тоді вже об’єднуватимуть примусово, по перспективних планах. Можливо, так буде правильно – ніхто ні на кого не сердитиметься».  

Зрозуміло, що кожна сільська рада відстоює власні інтереси. Але тим самим вони просто втрачають час. До речі, як повідомляла прес-служба Полтавської ОДА, упровадження децентралізації та реформи місцевого самоврядування – це головна реформа країни на 2017 рік. Тож, шановні, поспішайте об’єднатись добровільно, поки реформа не стала примусовою.

Оксана Кириченко

Запитали ми і в Гадяцького міського голови Володимира Нестеренка, чому він не поспішає із об’єднанням. 

«На сьогоднішній день ми ще не готові приймати таке рішення. Хотілося б почекати прийняття Верховною Радою кількох законопроектів, що стосуються добровільного приєднання. А поки не знаю, наскільки об’єднання потрібно місту і вигідно для громади.

Ті ж преференції, які сьогодні отримують ОТГ, ми вже отримали, коли стали містом обласного значення. Та й роботу ми тільки почали налагоджувати.  

Окрім того, питання створення ОТГ на сьогодні ще не вивчалось, громадські слухання не проводились. Не будемо поспішати. Але якщо постане питання обов’язково об’єднуватись, то ми об’єднаємось».