Образили методистів?

У переддень професійного свята вчителі початкових класів району отримали неприємний «подарунок» статтю в газеті «Базар медіа» за 29 вересня «Зелена паста замість червоної: що насправді змінилось у навчанні»

Проект розвантаження та оновлення програм початкової школи, запроваджений Міністерством освіти і науки України – крок до повного оновлення стандартів середньої освіти, які будуть запроваджені з 2018 року. Цього річ програми змінено на 5-10%.

На районних серпневих методичних об’єднаннях вчителі детально ознайомились зі змінами в програмах та критеріями оцінювання навчальних досягнень учнів початкових класів за оновленими програмами. Було розглянуто ключові зміни по кожному предмету в початковій школі. Календарне планування на 2016-2017 навчальний  рік складено, враховуючи зміни оновлених програм. Питання щодо роботи вчителів за оновленими програмами було розглянуто на нарадах директорів та заступників з навчально-виховної роботи, шкільних методичних об’єднань, батьківських зборах.

Крім того протягом літа відділом освіти Гадяцької РДА та Гадяцьким науково-методичним центром здійснювалася проінформованість педагогів щодо нововведень у початковій школі (сайт відділу освіти та науково-методичного центру). Отже. Вчителі успішно працюють, враховуючи нововведення. Якщо автору статті цікаво,то можемо надати можливість ознайомитися з цими змінами детально. Було дуже неприємно читати, що «сільські школи нехтують нововведеннями, користуючись тим, що знаходяться далеченько від пильних очей відділу освіти, продовжують викладати по-старому, вірячи в те, що кращого викладання, ніж у радянські часи, не було». Про яке «викладання у радянські часи» йде мова? І про яку правду ви пишете, що випливає» лише у відвертих розмовах?» Що це за розмови і з ким? У газеті «Базар Медіа » за 25 серпня у статті «З вересня першокласники візьмуть до рук олівець замість ручки» працівниками редакції було дано багато рекомендацій батькам. Що їм потрібно робити, куди звертатись, якщо вчителі будуть відмовлятись навчати дітей по – новому. До речі, вчителі і не думали відмовлятись працювати за оновленими програмами. Але батькам уже було дано детальні рекомендації, що робити, якщо таке станеться. Ось така надумана проблема. І про які «старі перевірені методи», якими начебто вчителі продовжують навчати учнів ви пишете, шановна авторко статті? Міністр освіти і науки України Лілія Гриневич сказала так: «Я б говорила не про контроль батьків над вчителями, а про партнерство батьків та вчителів. Це нова категорія, яку ми мусимо додати до нової школи. Партнерство в новій українській школі – це взагалі одна з базових цінностей нової школи». Ви вловлюєте думку, партнерство, а не безпідставні нападки на вчителів. А відносно «старих підручників»! Було сказано, що держава не має коштів змінювати підручники на цьому етапі. Нові підручники будуть під нові стандарти. Але вчитель завжди має орієнтуватись на програму. Підручники не є основними на уроці. Сучасна педагогіка базується на використанні інформаційно-комунікаційних технологій. Які дають більший обсяг матеріалу ніж підручник. Більше того дітям не цікаво користуватися одним лише  підручником. Набагато цікавіше. коли інформація подається з використанням електронних засобів навчання. І сільські діти теж мають електронні книги, планшети, ноутбуки. А тепер декілька слів відносно статті у цьому ж номері «Базар Медіа» «А як за кордоном?» Ви пишете, що за приклад ідеальної системи освіти гадячани ставили швейцарську. А ви знаєте,що така система освіти в Європі не популярна?

Батькам учнів більше до вподоби система навчання, де уроки йдуть не блоками, а уроками по 45 хв. І в таких школах діти бігають, але знають де і коли, і на уроках математики вчителі дітям пояснюють, як розв’язувати приклади. Учитель від слова «учити». Учитель початкових класів стоїть біля витоків долі юної людини і усвідомлює свою відповідальність за тих, кого виховує і вчить.

Існує думка: «Ти важливий настільки, наскільки важлива справа, якій ти служиш». А вчителі служать важливій справі – виховання підростаючого покоління, яке буде розбудовувати країну Україну з європейськими цінностями.

С.Оробей, методист Гадяцького НМЦ, Т.Таранушенко, вчитель-методист, голова районного методичного об’єднання вчителів початкових класів

P.S. Просимо Вас опублікувати даного листа в найближчому випусковому номері! Ми маємо на це право, згідно зі статтею 37 закону України «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні».  Наполегливо рекомендуємо, щоб журналіст ознайомилася з (програмою реформи) та більше не допускали таких помилок, оскільки Вас читає велика кількість людей, у тому числі батьки школярів, а також вимагаємо, щоб авторка розібралася в ситуації, за необхідності, таки поїхала до сільських шкіл та написала статтю, яка буде відповідати реальній дійсності.

Від редакції

Шановні автори листа, звертаємо вашу увагу на те, що право журналіста на власну думку чи оціночні судження по тій чи іншій темі згідно чинного законодавства залишається.

Із огляду на те, що висловлювання, які, на вашу думку, підпадають під категорію «образа», формально не належать до оціночних суджень згідно із ЗУ «Про інформацію», необхідно звернути увагу на практику Європейського суду з прав людини. Європейський суд зазначає: «Відповідно до практики Суду свобода вираження поглядів є однією з основних підвалин демократичного суспільства та однією з головних передумов його прогресу і самореалізації кожної особи. Відповідно до частини 2 статті 10 вона застосовується не тільки до «інформації» або «ідей», що сприймаються прихильно, або вважаються необразливими, чи сприймаються байдуже, а також до таких, що ображають, шокують або хвилюють. Стаття 10 захищає не тільки суть висловлених ідей та інформації, але також і форму, у якій вони передаються.

Далі по тексту (перш за все радимо вивчити правильно! назву видання, до якого звертаєтесь) цитуємо: «сучасна педагогіка базується на використанні інформаційно-комунікаційних технологій», хотілося, щоб ви навели приклад: скільки шкіл району оснащені тими «технологіями» і яка кількість «…сільських дітей мають електронні книги, планшети, ноутбуки», і як часто вони їх використовують під час занять?. Йдемо далі: «…батькам учнів більше до вподоби…»  До чого тут батьки, якщо у тексті йшлося про дітей, чи їх думка взагалі не враховується? Цитуючи міністра освіти, та й далі у тексті ви жодного слова не сказали на захист інтересів самих учнів. Тож виходить, уся робота спрямована на вчителя і батьків, а діти якось пристосуються. Ще один цікавий факт: публікація глибоко вразила лише методистів, жоден практикуючий учитель жодної школи у місті чи районі не звертався з критикою на нашу адресу, мабуть, написане відповідає «…реальній дійсності».

«БМ»