Ми просто не розуміємо, скільки втрачаємо…
Нам легше заплатити «благодійний внесок» в поліклініці ніж підняти бучу, що це не обов’язково для здачі аналізу по направленню.
Нам легше дати хабара в податковій щоб пришвидшити біганину по кабінетам, ніж заставити працівника податкової дати завірений печаткою список всіх необхідних документів.
Нам легше ввімкнути дітям ноут, ніж вигадати для них цікаву гру.
Нам легше замастити синяк тональним кремом, ніж написати заяву в поліцію про чоловіка садиста.
Нам легше віддавати останнє волонтерам, ніж заставити мінооборони давати кошти, яких у них досить на то виділено.
Нам легше відповісти російською продавчині, ніж заставити її розмовляти з нами нашою рідною мовою.
Нам легше заплатити невідомо звідки з’явившийся додатковий відсоток по кредиту, ніж заставити банк аргументувати той відсоток.
Нам легше почати верещати з приводу якоїсь новини, ніж знайти їй підтвердження чи спростування в незалежних джерелах і зробити власні висновки.
Нам легше створити собі кумира, затягти його силоміць на п’єдестал, а потім зробити його винним у всіх проблемах, ніж брати відповідальність на себе і боротись з несправедливістю діями.
Нам так легше.. якби знайшовся той, хто доступно і покроково пояснив нам скільки ми втрачаємо роблячи так.. було б чудово.. і нам би так було легше, ніж думати самим…
БМ
