На полях району вирують жнива

Збір врожаю – найважливіший етап усього технологічного процесу вирощування зернових культур. Головна задача жнив кожного року – зібрати вирощене зерно в оптимальні строки без втрат, зберегти його насіннєві та продовольчі якості. На даний час до збирання врожаю у районі приступили всі господарства району. Жнива розпочалися ще 5 липня. Загалом на території району до збирання озимого ячменю підлягає 225 гектарів, а ранні зернові займають загальну площу 14 тис. 485 гектарів. Станом на 14 липня обмолочено близько 1300 га ранніх зернових культур, що складає близько 9 % від усієї кількості. Першим у районі розпочало роботу з обмолочування зимового ячменю господарство СПОП «Нива». А працівники СТОВ ім. Щорса, що у Бобрику, уже закінчили роботи (всього у них було 78 гектарів посівів).

«Швидкими темпами збирання врожаю проходить в одному із кращих господарств ПрАТ «Гадяцьке бурякогосподарство», у Мартинівці. Їхня площа збирання складає 510  гектарів пшениці. Думаю, у найближчі дні вони також закінчать молотіння», – розповідає Сергій Паниця (т.в.о. начальника відділу АПК).

Всього в районі працює 76 зернових комбайнів, з них – 45 високопродуктивних, іноземного виробництва. Технікою та паливно-мастильними матеріалами забезпечені усі підприємства. Площа ярого ячменю у районі займає 1246 гектарів, це на порядок менше, ніж минулого року. Взагалі ранні зернові культури цього року займають менші площі. Чому так, розповів Сергій Михайлович:

«Причиною цього стали погодні умови. Із-за осінньої посухи багато хто передумав сіяти ранні зернові, і на заміну їм стали ярові культури, це сонях, кукурудза, соя. Ситуацію врятувала волога і холодна весна. Але в деяких господарствах і це стало проблемою, бо відбулося нерівномірне дозрівання. Ті господарства, які мають жатки, можуть скосити недозріле та через пару днів воно, при такій спеці, повинно достигнути. Середня врожайність ранніх зернових складає близько 44 центнерів з гектара, в минулому році було 47-49. Наявною технікою планується зібрати урожай за 2 тижні, але через нерівномірне дозрівання, роботи можуть затягтися ще на тиждень».

Щоб подивитися власними очима, як проходить молотіння, у розпал робочого дня ми завітали до СТОВ «Вікторія-Агро», що в Розбишівці. Не дивлячись на спеку, працівники вправно трудились в полі. Там нас і зустрів Андрій Пустовіт (агроном товариства):

«На даний час збираємо озиму пшеницю сорту «Вдала». Площа поля займає 50 гектарів, плануємо за два дні змолотити. Врожайність в середньому складає 43 центнерів з гектару, в порівнянні з минулим роком, урожай кращий, бо тоді був 39 центнерів з гектара. Техніка працює добре, хай наші американці не найкращі, але і непогані. На сьогодні пшениця суха, 11 % вологи – це перший клас. Працює два комбайни. «Книжка писала», що сезонна загрузка повинна бути в межах 400 гектарів на одного комбайна, а виходить, що в нас вони працюють за рік, як за три. Кожного року сіємо 600-800 га озимої пшениці. Цього року засіяли 800 га ярого ячменю, близько 180 га кукурудзи, близько 300 га, соняшника 600 га і сої 500 га».

Чи вплинули погодні умови на урожай?

 «Так, вплинули і дуже, велика кількість опадів навесні сприяла розвитку захворювань і тому колосок не дуже налитий. А густота стояння гарна. Розраховуємо жнивувати днів 20, якщо ж, звичайно, погода не зміниться».

Побажавши працівникам вдалого робочого дня, ми відправилися до ТДВ «Гадяцький елеватор», щоб дізнатися, як зберігається помолочене зерно. Зустрів нас директор елеватора Григорій Іванович Заставський, який уже керує ним 7 років (досвід роботи тут 34 роки). На елеваторі спочатку працював слюсарем, потім майстром. Він розповів і показав нам усю технологічну лінію зберігання зерна.

Перед жнивуванням та завезенням зерна, на елеваторі обов’язково перевіряється все обладнання та на всьому ставиться клеймо перевірки. Спочатку машина з зерном потрапляє до пункту візування, де, на лабораторних приборах, визначаються показники якості, клас та бур’янистість, домішки. Все це робиться автоматично. Після лабораторних досліджень, машина із зерном реєструється та зважується на автоматичних вагах (до 60 тонн). І уже після цього їде на вивантаження. Територія елеватора займає 35 км, на яких розміщено 27 складів. Ємність елеватора 129 тисяч тонн для одноразового зберігання. На даний час вивантажування відбуваються на дальніх точках.

Елеватор складається із складів зберігання. Це – силосний склад, де на даний час зберігається пшениця і склади напільного зберігання. Працюють на елеваторі 285 чоловік позмінно (у кожній зміні по 7 працівників).

«Цього року зробили дорогу, тепер у нас, як на аеродромі», – з посмішкою говорить Григорій Іванович.

«Зберігати зерно на елеваторі мають змогу усі бажаючі. Приймаємо пшеницю, кукурудзу, гречку, сою, і горох (але останній мало сіють останнім часом). Послуги, порівняно з минулим роком, не збільшилися – приймаємо не менше 200 тонн зерна. Плата за зберігання складає 1 грн. 40 коп. за одну тонну на день. Очистка та сушка зерна, якщо воно того потребує, рахується окремо. По класності зерно,в порівнянні з минулим роком, набагато краще. Станом на 15 липня всього до елеватора було завезено 3000 тонн зерна. Але це тільки початок. У порівнянні із минулими роками, на третій день заготовки кількість привезеного зерна не змінилося. Взагалі за добу приймаємо близько 2000 тонн. Але бували такі роки, що за добу привозили і 7000 тонн зерна».

Оксана Руденко

—–

Гадяцький елеватор був збудований у 1965 році, а деякі склади ще у 1946 р. У 2005 році був побудований склад, який на сьогодні являється найновішим. 2010 року відбулася реконструкція – добавили ще одну лінію, підйомник та встановили американську сушарку.