ЧИМ ЖИВЕ СЕЛО ВЛІТКУ
Життя у селі – важке і клопітке хоча б тому, що розпочинається щоденно близької п’ятої ранку. Але влітку воно дещо відрізняється, ніж у будь-яку іншу пору року. Крім роботи на присадибних ділянках, що займає багато часу, боротьби з бур’янами та шкідниками, що практично не закінчується під час всього літнього періоду, є ще деякі важливі справи, що стосуються догляду за домашнім господарством.
Для багатьох жителів сільської місцевості, особливо для тих людей, які не мають постійного місця роботи, ВРХ (Велика рогата худоба) була і залишається основним джерелом доходу сімейного бюджету. Робота по догляду за тваринами не передбачає ані вихідних, ані відпусток. Корм потрібен і влітку, коли його достатньо, і взимку, коли його немає. Тому доводиться готувати резерви у період заготівлі (з червня по серпень). Оскільки процес заготовки сіна напряму залежить від погодних умов, треба встигнути вчасно скосити, висушити і відвезти корм на місце постійного зберігання. Тому працювати доводиться в середині дня під пекучим сонцем, щоб сіно було сухим, не вологим від вранішньої роси або дощів.
Удій на корову збільшується влітку, коли вона споживає достатню кількість соковитих і свіжих кормів, тому молока багато і воно автоматично дешевшає. Взимку навпаки: молока менше і воно дороге. Зі слів жительки с. Веприк та власниці корови Явдокії Яківни Куліш, у липні цього року за зданий літр молока пропонують 2 грн. 80 коп., натомість декілька місяців назад ціна була більшою 3 грн.
І взагалі, вепричани діляться, що догляд за тваринами вимагає багато часу і зусиль, але чи варті ці затрати кінцевого результату?
