Гуртожиток: хто перший на «виліт»?

Стіни покриті пліснявою, обшарпані коридори, душові та туалети, жахливі кімнати для приготування їжі – так виглядає місцевий гуртожиток по вул. Полтавська, 17-а (колишня 50 р. Жовтня). Але незважаючи на просто таки нелюдські умови життя, прощатися із безкоштовно наданими кімнатами ніхто не поспішає.

Гуртожиток на 134 кімнати побудували 37 років тому для працівників НГВУ, і, здається, відтоді ремонтом тут і не пахло. Із часом його передали на баланс міської ради і вільні кімнати почали надавати тим, хто був у черзі на отримання житла.

Відтоді багато змінилося – хтось влаштував своє життя, має власний будинок чи квартиру і тепер не потребує додаткової кімнати. Але певна частина жителів так і лишилася незмінною.

Саме із метою виявлення недобросовісних пожильців, які, маючи власне житло, неохоче зізнаються про це і продовжують займати кімнату, постійна комісія міської ради з питань містобудування, житлово-комунального господарства, будівництва, транспорту, зв’язку та управління майном спільно із кореспондентами тижневика «БМ» без попереджень провели перевірку у гуртожитку.

Мусимо згодитись, зв’язок – велика сила! Уже на початку обстеження першого поверху решта жителів була оперативно повідомлена про наш прихід. За цей час хтось уже встиг забарикадуватись, хтось завбачливо повернутися до кімнати. Були й такі, хто просто не відчиняв дверей, а дехто навіть не приховував суму, яку платить за кімнату господарям. У результаті обстеження комісією виявлено 42 кімнати, передані в оренду. Але постійні жителі зізнаються, що ми виявили лише частину квартирантів.  

Насправді ситуація із величезним гуртожитком просто посеред міста більш ніж плачевна. Приміщення без перебільшень знаходиться у аварійному стані, але це чомусь мало когось хвилює. У КП «Гадяч-житло» повідомили про те, що вони постійно проводять косметичні ремонти у гуртожитку: білять стіни, фарбують коридори, латають дах. Та на ділі покращень не видно. Ті, хто постійно проживає  у гуртожитку і не має куди подітися, намагаються хоч якось облаштувати своє житло. А квартиранти живуть одним днем, що й казати, якщо один із коридорів було перетворено на «розкурочну» – таке собі місце для зустрічей і розмов. Навіть не будемо описувати, у якому стані ця кімната…

На кожному поверсі є кухні, у яких усе, як у хорошої господині: акуратно розставлені столики кожного із власників кімнат, занавіски на вікнах, пофарбовані стіни. Але є й навпаки – кухонна кімната захаращена настільки, навіть важко повірити у те, що колись тут пахло їжею. Більшість мешканців гуртожитку пристосувались до умов проживання самотужки – тепер майже у кожного «кухня» просто під дверима.

Додають клопоту ще й сусіди, які, маючи малесеньку житлову площу, умудряються ще й котячий «бордель» тримати, як ласкаво відгукуються про нього сусіди.  

Але найбільшим здивуванням перевірки став імпровізований водопровід і водовідведення до кожної кімнати – такого ми ще не бачили ніде. 

Попри всі негаразди жителі кожної кімнати зобов’язані платити комунальні, як за квартири із усіма зручностями. І можливо, пожильці хазяйнували б краще, якби їм дозволили приватизувати житлову площу. Але вони вже перестали на це сподіватись.

Подібних «походів» для обстеження і досягнення результату повинно відбутись не менше шести. Після цього комісії ще доведеться шукати власників кімнат, які ті незаконно здають в оренду. А тих, хто не згодиться звільняти кімнату самостійно, чекатиме виселення через суд.

Олександр Товстий, Оксана Кириченко