7 березня розпочинається Масляна: традиції та історія свята

Масляна – древнє слов’янське свято, що дісталося нам у спадщину від язичницької культури, яке збереглося і після прийняття християнства. Слов’яни святкували його в дні весняного рівнодення, а головним сенсом усіх заходів було бажання задобрити природу, щоб отримати хороший урожай.

Масляна була сприйнята християнською церквою фактично як релігійне свято й одержала назву Сирний або Сиропусний тиждень (згідно з церковними традиціями, можна їсти рибні і молочно-яєчні страви, а ось від м’яса вже належить відмовитися аж до Великодня), але це не змінило її внутрішньої суті. Масляна припадає на тиждень, що передує Великому посту. Відзначати Масляну було прийнято катанням на санях із крижаних гірок, запалюванням багать. Ну і звичайно, пекти млинці, адже млинець – символ сонця.

Правда, в Україні на Сирний тиждень їли не стільки млинці, скільки вареники та інші молочні страви. Так, на Слобожанщині обов’язково готували кашу й оладки, у Центральній Україні – гречані млинці та вареники із сиром і сметаною, а на Волині та Галичині робили ще й бануш (кукурудзяна каша, зварена на сметані), а також галушки з бринзою і грибною юшкою. У всіх регіонах не відмовляли собі в різноманітних рибних стравах.

Оскільки попереду у нас сім тижнів суворої стриманості (Великий піст триватиме з 14 березня по 30 квітня), то  вам просто необхідно наїстися самим і щедро почастувати рідних і близьких смачними варениками, жирними млинцями, пишними сирниками і здобними пирогами. Крім того, згідно зі старовинними козацькими звичаями, на Масляну не гріх трохи побалувати себе міцними напоями. Але не слід забувати про міру. Якщо ж ви зустрічаєте це свято по-іншому, то, згідно з повір’ями, цілий рік не буде радості в вашому домі, і будете жити бідно.

Рекомендації

До довгоочікуваного свята необхідно починати готуватися з середини тижня, що йому передує. Необхідно подбати про те, щоб у будинку було чисто. У давнину перебілювали піч, діставали святковий посуд, підмітали подвір’я. У цей час також треба купити борошно, масло і сметану, вершки, а також цукерки для маленьких членів сім’ї.

Кожен день Масляної має свою назву і традиції

ПОНЕДІЛОК: Іменують «Зустріччю», раніше у понеділок ходили з опудалом по селу і будували гірки для катання. Зараз обмежуються випічкою млинців і частуванням ними незаможних. Потрібно відзначити, що під час війн Масляну святкували тихо, направляючи спільні зусилля на допомогу воїнам, пораненим, сиротам та вдовам…

ВІВТОРОК: Зветься «Заігрищем», люди ходять у гості, а їх пригощають млинцями. Також у вівторок прийнято веселитися, кататися з гірок і грати у рухливі ігри на вулиці. Масляного вівторка особливо чекала молодь. Адже у цей день парубки вибирали собі наречених, а дівчата вибирали суджених. Для цього вони влаштовували вечорниці.

СЕРЕДА: Її називають «Ласункою»: зяті відправляються до тещі на млинці. Очікуючи зятя в гості, тесть заздалегідь закуповував продукти, які знадобляться для приготування вареників і млинців. Тещі повинні ситно нагодувати зятів, а щоб розвеселити їх під час трапези, у будинок запрошували й інших родичів.

Четвер

ЧЕТВЕР: Сенс «Широкого» четверга, як і всієї Масляної – виплеск накопиченої за зиму негативної енергії і рішення конфліктів між людьми. Головна дія в четвер – штурм снігового містечка. А ще починали опудало Масляної возити і колядувати: вбрані діти ходили від хати до хати і співали: «Тринці-бринці, печіть млинці!», випрошуючи таким чином собі частування на святковий вечір.

П’ЯТНИЦЯ: Із візитом до зятів збираються тещі на «Тещині вечірки». У цей день матері ласують млинцями в будинку дочок і хвалять зятів.

СУБОТА: Особливий день, званий «Зовицині посиденьки», юні дружини запрошували до себе в гості старших сестер, дарували їм подарунки та пригощали млинцями.

НЕДІЛЯ: Найголовніший день Масляної, відомий як «Прощена неділя». У цей день усі віруючі і ті, хто просто шанує народні свята, просять один в одного прощення, отримуючи у відповідь традиційну фразу: «Бог простить». У Прощену неділю треба відвідати рідних і сусідів, щоб попросити пробачення за всі образи і, якщо близькі ворогували, обов’язково помиритися. Заможні люди відвідували бідних. У людей похилого віку, вдів і сиріт просили вибачення і приносили їм пісні продукти. Усі справи намагалися закінчити до заходу сонця.

У Шотландії на Масляну було прийнято пекти «пісні коржі». У складені разом долоні насипали жменю вівсяного борошна, потім борошно міцно стискали в долонях і занурювали в холодну воду, а отриману кульку випікали на вогнищі прямо в гарячій золі. Випічку млинців шотландці вважають важливим актом, у якому намагаються взяти участь усі члени родини: один намазує олією сковорідку, інший ллє на неї тісто, третій перевертає.

В одному із міст Англії вже багато років проводяться змагання з бігу жінок із млинцями. У 11.45 лунає дзенькіт «млинцевого дзвону». Кожна жінка біжить із гарячою сковорідкою і млинцем. Правила змагань кажуть, що учасниці повинні бути не молодшими 18 років; на кожній обов’язково – фартух і косинка; під час бігу потрібно не менше трьох разів підкинути млинець на сковороді й піймати його. Перша жінка, що передасть млинець дзвонарю, стає чемпіонкою млинцевих гонок року й одержує нагороду – поцілунок дзвонаря.

У школах Данії в ці дні проводяться театральні вистави, концерти. Школярі обмінюються знаками дружби, передають своїм друзям через знайомих жартівні листи без зворотної адреси. Якщо хлопчик одержить такий лист від дівчинки й вгадає її ім’я, то на Великдень вона має подарувати йому шоколад.

У Польщі існують свої звичаї відзначення Масляної. Горді полячки, приспавши вашу пильність оладками, пончиками і горілкою, на десерт неодмінно потягають вас за волосся. В останній день Масляної можна зайти в трактир, де скрипаль буде «продавати» незаміжніх дівчат.

А в Чехії в ці веселі дні молоді хлопці з вимазаними сажею обличчями під музику обходять усе село, везучи за собою оздоблений дерев’яний брусок – «клатик». Він вішається кожній дівчині на шию або прив’язується до руки чи ноги. Бажаєш відкупитися – плати.

У Югославії під час святкування Масляної вас неодмінно посадять у свиняче корито і потягнуть по селу. А на даху власного будинку ви можете знайти фігуру солом’яного діда.

Святкуйте із задоволенням!

Ваш «БМ»

Рецепти начинок для млинців

Для начинки: філе приправте сіллю та перцем і відваріть. Яблука (кисло-солодкі) і часник слід почистити. Часник через часникодавку, 2/3 яблука натріть на тертці з великими вічками, а 1/3 – на тертці з найдрібнішими вічками. Готове філе слід розділити на волокенця. Змішайте курку, яблука, часник, майонез. Приправте до смаку сіллю та перцем. На середину млинця викладайте повну столову ложку начинки та загортайте трикутником. Подавайте млинці гарячими.

***

Очистити і відварити картоплю — чим більше, тим товщі будуть млинці. Картопляне пюре приправити за смаком сіллю і перцем. Млинці намазувати картопляним пюре, посипати сиром та загортати рулетом. Викласти у форму. Зверху млинці змастіть сметаною та поставте у духовку, аби прогрілись і сир розтопився. При нагріванні сир трошки витікає і разом зі сметаною утворює смачний соус. Подавати гарячими.