«БМ» викликали в суд

У листопаді минулого року на власника інформаційно-рекламного тижневика «Базар Медіа в Україні» було подано судовий позов. Засновник і видавець тижневика Олександр Товстий зазначався у позовній заяві як другий відповідач по справі, перший – Микола Грицан. Позивач Анатолій Цимбал, вимагає визнати інформацію, надруковану на сторінках тижневика,  недостовірною та спростувати  її. А також просить стягнути із відповідачів у рівних долях 100 тисяч гривень моральної шкоди.

Нагадаємо:

22 жовтня у №42 на сторінках тижневика «БМ» Миколою Грицаном (відповідач по справі, фермер с. Мала Побиванка) була розміщена публікація «Дешева та солодка цибуля в КСП «Зелений гай», а в майбутньому забезпечене дороге та гірке життя гадячан». У цій статті автор згадав ім’я Анатолія Цимбала (колишній голова райради, нині депутат).

Прочитавши статтю, позивач вирішив, що нею принижено його честь та гідність, зганьблено його ділову репутацію. Чоловік вважає, що даною статтею автор порушив його особисті права, і характеризує публікацію як наклеп. Позов до Олександра Товстого, засновника і видавця тижневика, позивач обґрунтовує тим, що саме він опублікував його на сторінках видання.

Уже кілька разів поспіль ми відвідували засідання. І кожного разу вони відкладалися з різних причин. Нарешті 3 лютого у залі засідань Гадяцького суду зібрались усі сторони по справі. Позиція позивача не змінилась – він стверджує, що після поширення цієї інформації він постійно нервує і через це має певні проблеми зі здоров’ям. Але пояснити суду, яку саме шкоду він отримав після виходу цієї статті, він не зміг. Відшкодування моральної шкоди позивач залишає на розсуд суду.

Перший відповідач Микола Грицан стверджує, що завжди був і досі є у дружніх відносинах із позивачем. Цією статтею він ніяким чином не хотів образити його, а висловлювання, вжиті ним у публікації, були не правильно розтлумачені і прямого відношення до позивача не мали.

Олександр Товстий також мав чітку та виважену позицію. Стаття 54 закону України «Про місцеві вибори» (від 14 липня 2015 року) містить у собі чіткі роз’яснення щодо умов проведення передвиборчої агітації та розміщення її на сторінках друкованих видань: 

«Згідно закону, політична реклама – це одна з форм передвиборної агітації, розміщена за допомогою рекламних засобів, яка спонукає виборців голосувати або не голосувати за певного суб’єкта виборчого процесу. Громадяни України мають право здійснювати передвиборну агітацію, вільно і всебічно обговорювати політичні, ділові, особисті якості та передвиборні програми кандидатів, місцевих організацій партій. Передвиборна агітація закінчується о 24 годині останньої п’ятниці перед днем голосування.

Передвиборна агітація з використанням засобів масової інформації усіх форм власності проводиться з дотриманням принципу рівних умов та можливостей у порядку, передбаченому цим Законом. ЗМІ може відмовитиу наданні друкованої площі лише в разі, якщо надані для поширення матеріали містять заклики щодо порушення  суверенітету і територіальної цілісності держави, підриву її безпеки, незаконного захоплення державної влади, пропаганди війни, насильства та розпалювання міжетнічної, національної, релігійної та расової ворожнечі, посягання на права і свободи людини, здоров’я населення» – стаття  60.

Виходячи із цього, жодна норма закону не була порушена.

Вивчивши наявні матеріали справи, судове засідання було перенесене на 17 лютого. Можливо, до цього часу сторони примиряться. А як ні, то хто правий – вирішить суд.

«Базар Медіа в Україні»