«…На зелену траву випав чорний сніг»

Нинішня осінь виявилась пекельною – телебачення завалене сюжетами про пожежі на торф’яниках та сухостоях, а газетні шпальти рясніють яскравими фото попелищ. Як не прикро, Гадяччину також не оминула гірка доля – вже більше тижня на території району горять луки та сухі комиші на болотах, а густий чорний дим в’ється  над верхівками будинків мало не щодня.

Тиждень тому гадячани, вийшовши вранці на вулицю, під ногами знайшли чорні обгорілі шматки.

– Прокинулась вранці – повна хата диму! І це враховуючи те, що у нас нові пластикові вікна стоять! – розповідає жителька вулиці Набережна Грунь, – Виходжу на подвір’я, а там уся земля заслана чорним листям. Іду вулицею, жаліюсь, а люди з мене сміються «то, Вікторовна, на зелену траву випав чорний сніг». Було б весело, якби не так сумно», – йдучи дорогою, бідкалась жіночка.

Почувши розмову, до нас приєднались ще кілька «постраждалих» від пожеж. Підварчани кажуть, що вже настільки набрид постійний ядучий дим, що навіть доводиться ходити по надвір’ю у респіраторах.   

Олексій Михайлович все життя живе на Підварку, каже, що цьогорічна пожежа наймасштабніша за останні роки.

 – Син вранці автомобілем їхав, то довелося «протитуманки» вмикати,  по другому ніяк! Як на гору піднявся, то трохи легше, розвиднілося! Може нас хто викурить хоче?, – з іронією запитує чоловік.

Горіти луки почали ще 10 жовтня. З тих пір кожного дня МНС-ники справно виїжджали на місце загорання і гасили полум’я. Проте, як кажуть самі пожежники, якийсь «нехороший человєк» регулярно підпалював сухостій знову, і так кожного дня. Згодом до палаючого сухостою додались ще й палаючі комиші зі сторони Хитців, тож диму побільшало ще.

Найбільше не пощастило тим, у кого будинки розташовані біля осередків загоряння. Лише за минулий тиждень до редакції зателефонувало щонайменше п’ятеро осіб, які розповідали, що палає вже безпосередньо біля будинків. Погодьтеся, страшнувато дивитися у вікно, коли поряд вогонь.

Думки з приводу причини пожежі розходяться – дехто вважає, що люди спеціально випалюють суху траву, щоб сінокоси і пасовища були кращими на наступний  рік. Хтось просто впевнений, що пожежа є наслідком банального необережного поводження з вогнем. Рятувальники ж висувають свою версію – через сухі погодні умови можливе самозагорання трави та комишів.

Є й неофіційна версія – кажуть, що здавна між затятими мисливцями та районним ландшафтним парком йде протистояння. Так як полювати на території заповідних зон заборонено, люди спеціально підпалюють їх восени, щоб дичина і пернаті тікали туди, де полювання дозволено. Правда це чи ні – невідомо. Виникає лише одне питання – де ж там та дичина?

Найбільш імовірною залишається розповідь старожилів цих районів. Подейкують, була колись така забавка у дітлахів – підпалювати луки. Кажуть, так гарно горіло, просто око милувалось. Можливо, цю гру вони отримали у спадок? 

Оксана Кириченко 

Якщо і справді цьогорічні пожежі пов’язані із прадавнім способом стимуляції росту рослинності, то екологи заперечують правильність подібних дій. У результаті випалювання сухої трави обідняється видовий склад лугової рослинності і тваринного світу. Скрізь, де пройшов вогонь, не буде вже колишнього різнотрав’я, бур’яни захоплять територію, що звільнилася. 

При підпалі трави гине уся корисна мікрофлора ґрунту, у тому числі й та, яка допомагає рослинам протистояти хворобам. А найгірше те, що після спалювання трави життя рослин, комах і тварин на цій території може відновитися не раніше, ніж через 5-6 років.