Жителі села Качанове знову зібралися на акцію протесту.

«І лопати щебеню ніхто не кинув»

20 липня. Жителі села Качанове виконали обіцянку – знову зібралися на акцію протесту. Два тижні тому селяни перекрили дорогу, висловлюючи незадоволення станом доріг, якими користується потужне нафтогазове підприємство. Цього разу люд організував три пости, перекривши автошляхи, якими рухаються вахтові автобуси.

Пост №1

Перед в’їздом у Новоселівку вишикувалася перша колона автобусів. Кілька людей рушають на роботу пішки. На посту – з десяток людей, кілька машин стоять упоперек дороги. Селяни говорять, що стоять із 7-ої ранку, дехто й раніше. 

– У нас фактично чотири пости, – кажуть жителі Качанове і пояснюють, як до них проїхати. Скаржаться, що до обіцяного 20 липня нічого не зроблено.

 – І лопати щебеню ніхто не кинув! Ніхто нічого не пояснює, – не стихають протестувальники. Вони телефоном підтримують зв’язок з іншими постами, мовляв, контролюють ситуацію. Тут же повідомляють, що на сусідній перепоні «наїхали на жінку», і швиденько пропускають нас рухатися далі.

Пост №2

Знаходиться через кілька кілометрів від першого. Дорогу перекрили машиною і мотоциклом. Допомагають бастувати і молоді хлопці. Тільки-но під’їжджаємо, як нас підводять до травмованої жінки. Вона сидить на лавці і неохоче показу синець на нозі.

– Їхав тут один, ненормальний – чи то п’яний, чи накурений. Навіть не зупинився, прямо на нас летів. Їхав «15»-кою, ми й номер записали – ВІ 3087, – показують на дорозі сліди від шин.

Селяни кажуть, що без проблем пропускають тих, кому потрібно, чи то в лікарню,чи з дитиною…

Жителі Качанового оговтуються від пригоди, гадають, як наказати «злочинця». 

Пост №3

Їдемо на ще один пост. Кажуть, саме там і знаходиться сільський голова. Їдемо в напрямку асфальтного заводу. Нам назустріч рухається колона людей, яка тягнеться десь із кілометр. Люди йдуть пішки на роботу. Під’їжджаємо впритул до перекритої дороги. Поза постом стоять вахтові автобуси, очевидно, уже порожні, бо ж люди ринули на об’єкт.

Підходимо до сільського голови. Тетяна Хоптинська говорить те, що й самі селяни – результату ніякісінького. Тому і повстали всім селом, аби досягти бажаного.

– Кажуть, 22 липня будуть збори акціонерів в «Укрнафті». Узагалі НГДУ «Полтаванафтогаз», яким і належить асфальтний завод, без розпорядження з Києва не можуть виконувати роботи, – пояснює Тетяна Григорівна.

Виявляється, до 1992 року ці дороги ремонтувало НГДУ, нині вони на балансі автодору, а отже, однієї з найзлиденніших організацій.

– Робочі й самі підтримують нас, бо їм теж в автобусах трястися не мед. Ось і недавно у вахті відвалилося колесо, так на кладовищі у Новоселівці, завалило одну секцію паркану, – приєднуються до розмови селяни.

–  Тут знали про акцію. Бо тампонажна контора ще о п’ятій ранку поїхали. Помінялись дуже рано, поки нас не було, – продовжують.

***

Повертаємося на перший пост. Зустрічаємо представників правоохоронних органів, вони саме ведуть розмову з селянами. Тут чуємо вже таку версію, що начебто «погубили документи на дороги, то й не розберуться, хто їх повинен латати».

… Того дня до селян так ніхто й не приїхав. Питання намагалися вирішити з сільським головою у телефонному режимі. Пообіцяли зібратися в п’ятницю на переговори, де будуть задіяні і представники НГДУ, і керівники району. Кажуть, останні не менш зацікавлені у позитивному вирішенні питання. Та й досвід у досягненні результату є – та ж сама Книшівка і Плішивець. От тільки з цією організацією чомусь так довго не вдається дійти спільної згоди, що селяни вдруге зібралися на протест. Чи вистачить їм сили і згуртованості – побачимо. Про перебіг п’ятничних подій повідомимо в наступному випуску тижневика.

Олена Савченко, Олександр Товстий