Гадяч «залитий» пивом

Попри заборону на рекламу напою, місто рясніє банерами з брендами алкоголю.

Із 1 липня пиво офіційно стало алкогольним напоєм. Відтак і змінилися правила продажу «хмільного».  Підприємці зобов’язані «озброїтися» ліцензією на торгівлю, яка для міських торгових точок коштує 8 тис. грн на рік на кожен касовий апарат, а для сіл і селищ – 500 грн на рік. Спочатку говорили й про заборону продавати пиво на торговій площі, що менша за 20 квадратних метрів, тобто в маленьких магазинчиках, кіосках та палатках, але згодом підприємцям пішли на поступки і відмінили цю норму.

Закон передбачає і заборону реклами хмільного напою. Вона має зникнути з телеканалів (рекламувати його можна буде лише із 23.00 до 6.00). Не дозволена також брендова реклама пива, тобто на парасольках, холодильниках, меблях у кафе тощо.

Тож редакція «Базар Медіа в Україні» вирішила провести такий собі «пивний рейд», перевіривши, наскільки законослухняні місцеві підприємці.

Так от, із ліцензіями, у принципі, проблем немає – хто й раніше продавав пиво, той просто продовжив термін ліцензії. Є й такі, «сумлінні», хто, почувши, що пахне смаленим, згорнув точку продажу. Хоча, подейкують, продають з-під поли, мовляв, треба ж хоч допродати те, що залишилося.

Навідалися ми, здебільшого, у невеличкі ларьки, оскільки у магазинах, зазвичай, проблем із ліцензіями немає. Щоправда й кіоски нас порадували – документ можна побачити на вітрині.

Майже на всіх магазинах міста досі рясніють реклами. Біля деяких торгівельних точок натягнуті старі вицвілі тенти, на яких бренд із промовистою назвою напою добре проглядається. Один із закладів досі носить назву пива. Де були просто плакати, то познімали. Із сіті-лайтами, вивісками і холодильниками з написами – складніше.

Біля кіоску на Малому кругу натягнута парасолька з назвою алкогольного напою. МАФ з’явився порівняно недавно, тому й місце для посиденьок нове. Реалізатор про заборону зовнішньої реклами знає, та все ж знизує плечима, мовляв, вона ж не господар. Такі ж парасольки стоять біля кіоску (у народі «Шапіто»), на Черемушках. Палатка з рекламою «красується» і біля «Меркурія».

Мережа кіосків «ТютюнОК» продовжує продавати пиво. Цікавимося наявністю ліцензії, дівчата тицяють пальцями на вітрину.

– Так, ми придбали ліцензії на кожну точку  – по 8 тис. грн. Дотримуємося всіх вимог – касові апарати обладнані. До речі, щомісяця сплачуємо від 50 до 80 тис. грн  податку до міського бюджету, – коментує Ніна Іванівна Силка, відповідальна за мережу.

У інших подібних МАФах також  «хизуються» касовими апаратами, мовляв, працюємо, як і годиться. Хоча покупців із чеками рідко побачиш.

От і чоловік років 50-ти прямував від сигаретного ларька без папірця. Запитуємо, чому чек не берете? Відповідає: « Бо не потрібен». Пояснюємо, що кожен чек – це копійчина до міського бюджету. А значить – покращення інфраструктури, ті ж самі дороги і т.д. Чоловік наполягає на своєму: «Мені все одно. Я ніколи чеки не беру. Усе одно ми краще жити не будемо».

Звичайно, песимізму нашому люду вистачає. Але погодьтеся, ми дійсно рідко беремо чеки в магазині, а ще рідше вимагаємо їх. Не розуміємо чи не хочемо розуміти того, що на кожному, здавалося б, непотрібному папірцю нас обдурюють. Адже весь товар, особливо акцизний, повинен проходити через касовий апарат. Це означає, що наші кошти автоматично потрапляють не лише до кишені підприємця, а й до міського гаманця. Звичайно, ми звикли до думки про те, що й казну ці кошти навряд чи наповнять. Але ж чи не став цей рік прикладом того, що саме акцизні товари, а отже і копійки за кожен виданий нам чек  «подарували» нам дороги?

Тож закликаємо всіх жителів району: не будьте байдужими, не давайте себе обманути – купуючи цигарки, алкоголь чи бензин, вимагайте чеки.

А ми, у свою чергу, найближчим часом обіцяємо перевірити сумлінність продавців та покупців. Як? Таємно зробивши контрольну закупку. 

Штраф за торгівлю алкогольними напоями без ліцензії, відповідно до Кодексу про адміністративні правопорушення України, становить 850-3400 грн, також конфіскують алкоголь та виручку з його продажу.

До речі

Бізнесмени вже знайшли «прогалину» у вітчизняному законодавстві. Мовляв, в Україні мораторій на перевірку малого та середнього бізнесу подовжений до кінця 2016 року. Тож перевірити наявність ліцензії та відповідність нормі торгової площі інспекції ніби не мають права. Проте зовсім не так. Адже відповідні ліцензії на торгівлю алкоголем видають підрозділи податкової служби, структурного підрозділу Державної фіскальної служби. А ось мораторій на перевірку малого та середнього бізнесу на фіскальну службу не поширюється, тож її працівники мають право інспектувати торгові точки.

«Базар Медіа в Україні»