Красна Гірка – ласий шматочок землі

Ця історія бере початок у далекому 1976 році. Гадяч активно розбудовували. На вулиці Красна Гірка також почала будівництво одна родина. Майже звівши будинок, сімейство полишило усі спроби завершити цю справу,  розпродало майно і виїхало, бо «тріщав той будинок по швах».

Після цієї сумної  історії нові будівлі за цією адресою зводити остерігались. У 1991 році виконком Гадяцької міської ради, дослідивши ділянку, виявив, що вул. Красна Гірка знаходиться у районі інтенсивних зсувів.

І щоб запобігти подальших катастроф, нищення природи і забруднення річки, люди звідти були відселені, будь-яке будівництво, розорювання і порушення рельєфу на терасі р. Псьол, а отже і по вул. Красна Гірка, заборонили.

Це питання не піднімалось аж до 2013 року, коли, за свідченням жителів вулиці, відновились перевірки вільних ділянок. А одного дня люди дізнались, що земля знову надається під забудову. Обуренню мешканців не було меж. Чому змінилось рішення, адже не так давно було винесене рішення про заборону будуватись на цій вулиці?    

Тоді ж з’явився звіт про геологічні вишукувальні роботи, у якому сказано, що на цій ділянці зсувів немає. Дослідження  кардинально різняться від попередніх, проведених ще у 91-му році. Тепер вже і ґрунти не просадні, і води досить глибоко, і, що найдивніше, зсувні процеси не виявлені. 

Цікаво, хто ж міг надати такий звіт, адже навіть неозброєним оком видно «сповзання землі», та й жителі постійно скаржаться на поступове руйнування будинків. І куди дивився спеціаліст із земельних питань, адже він, як ніхто, знає місцевість і не знати про зсуви не міг.

А цей звіт люб’язно надав міськраді один із новоспечених власників земельної ділянки,  замовлений у ПП «РЕАЛ-ІНВЕСТ» під керівництвом Юрія Давидовича Френкеля, легальність якого викликає великі сумніви.  Насторожує те, що статутний капітал підприємства складає, ні більше – ні менше, 0 гривень! Такий же розмір складають і заробітні плати. Основний вид діяльності  – це оптова торгівля деревиною,  будматеріалами та санітарно-технічним обладнанням. Тож навряд чи ця фірма має якесь  відношення до геологічних вишуковувань. Звіт явно сумнівний, і фірма виконала його, не маючи на це ліцензії.  

Дивним є той факт, що дві ділянки на будівництво по вулиці Красна Гірка були виділені зовсім чужим людям – полтавчанки раптом забажали оселитись у Гадячі. Позицію третього заявника ще можна пояснити – він житель Гадяцького району. А чим керувались наші чиновники, виділивши ділянки немісцевим людям? Незрозуміла логіка керманичів міста – то дефіцит ділянок, то цілих три відразу.

Депутати міськради прийняття подібних рішень пояснюють незрозумілістю викладення земельних питань на сесії, мовляв, питання не достатньо обговорюються і багато важливих даних випускаються із виду.

Піднявши матеріали минулорічних сесій міської ради, ми знайшли кілька цікавих моментів: тоді як «чужакам» дозволили будуватись на Красній Гірці, були й такі, кому відмовляли без  явних на те причин. Можливо, такі рішення просто комусь вигідні? Питання одне – кому?

Тогоріч 14 серпня відбулась 43-я сесія міської ради, на якій вкотре підняли питання незаконності будівництва. Та міськрада знову дотримувалась останніх висновків «сумнівної» компанії. Своє попереднє дослідження (1991 року) уже забулось. На цій же сесії міським головою було прийняте рішення призупинити видачу дозволів на будівництво по вул. Красна Гірка і залишити це питання на розгляд компетентної комісії.

До недавнього часу питання ніби «заминалось», а рішення по видачі не відмінялись, тобто завідомо створювалась конфліктна ситуація.  Щоб побачити усе власними очима, ми побували на славнозвісній вулиці, і нам навіть пощастило поспілкуватись із кількома старожилами.  Один із них провів нас до своїх гаражів, побудованих над самою горою. Відразу помітно, що навіть будівництво синагоги лишило свій слід – тріщини на всю стіну, підперту кілками, мали страхітливий вигляд. 

Ще одна родина мешкає поряд із нововиділеними ділянками. Тут відразу впала в око величезна зачищена ділянка. Працювали спецтехнікою. Мешканці розповідають, що під час робіт уся площа стояла у воді (тож  правдивість останнього «дослідження» знову викликає сумніви). Новоспечені хазяї, розчищаючи собі місце для будівництва, зрізали близько 1,5 м землі (не дивлячись на заборону). Також, зі слів жителів, зрізуючи землю для будівництва, працівники пошкодили  репер (знак, який закріплює певну точку земної поверхні з відомою абсолютною висотою , за допомогою якого визначають інтенсивність зсувів).

У результаті нашої поїздки ми побачили, що Красна Гірка, на жаль, досі «сунеться».

Уже наступного дня після відвідин вулиці стало відомо, що після численних скарг виконкомом міськради, з метою врегулювання конфліктної ситуації, вирішено ВКОТРЕ «Тимчасово призупинити будівництво об’єктів містобудування на виділених земельних ділянках по вулиці Красна Гірка». Мабуть, у очільників погано з пам’яттю, одного разу таке рішення вже приймалось.

Та чи на цьому видача  дозволів на будівництво закінчиться, чи за кілька років ситуація знову забудеться, і якась «фірма» дозволить там будуватись? Надалі хочеться очікувати прозорих правил «гри» для всіх. Усе-таки корінні гадячани повинні б бути першими у черзі на земельні ділянки. Лишається сподіватись на добросовісність відповідальних за те осіб і на пильність місцевих громадян.

Олександр Товстий

Оксана Кириченко

Згідно із картою зсувного ризику по контрольно-маршрутній зоні «Гадяч», розробленою Харківською комплексною геологічною партією Державної геологічної служби КП «Південукргеологія», на території міста Гадяч розташовані площі з потенційним зсувним ризиком (11-16 балів), площі з істотним зсувним ризиком (17-23 бали) та площі зі значним зсувним ризиком (більше 23 балів). Вулиця Красна Гірка розташована впродовж р. Псьол на площі із значним зсувним ризиком, більше 23 балів (найбільший коефіцієнт для нашого району).

Шкода, заподіяна у результаті неправомірних рішень, дій або бездіяльності органів місцевого самоврядування, відшкодовується за рахунок коштів місцевого бюджету, а в результаті неправомірних рішень, дій або бездіяльності посадових осіб місцевого самоврядування – за рахунок їх власних коштів у порядку, установленому законом.

Але втративши усе нажите майно, а можливо, й життя, чи потрібне буде комусь те відшкодування?