У Петрівці-Роменській говорили про закриття лабораторії

«Виходить, щоб із каламарчиком поїхати в лікарню, потрібно вивозити 44 гривні?»

Ще не встигла Петрівка-Роменська оговтатися від ліквідації цілодобового стаціонару (а було це років зо три тому), як звістка про закриття лабораторії знову сколихнула громаду. Обурені селяни зібралися у Будинку культури на сходку, щоб почути від сільського голови, у чому справа. Приїхала розвіювати чутки і керівник Центру ПМСД Валентина Близнюк. Вона й пояснила, що про закриття лабораторії мова не йде.

– Я вам заявляю, що ця інформація неправдива. Говориться про те, щоб обладнати лабораторію, яка працює в складі амбулаторії, відповідною діагностичною апаратурою – тією, яка працює на тестових смужках. Раніше працювали на реактивах, зараз інші методи. У зв’язку з цим ми звернулися до всіх сільських голів із проханням винести на розгляд сесій питання про виділення коштів на дооснащення амбулаторій. Нашого фінансування не вистачає, – пояснила лікар.

Для потреб сільської амбулаторії необхідно 511 тис. 600 грн (кошти підуть на ремонт приміщення, закупівлю медичного обладнання та господарських товарів). Почувши таку цифру, народ у залі загудів, посипалися питання, чи посильна ця сума для сільської ради. На що Микола Михайлов відповів:

– Доходна частина бюджету – 750 тис. грн. Якщо віддати всі ті 500 тис., то можна закрити й сільську раду….

Очевидно, від цього у селян і стало волосся дибки, відтак і поповзла неправдива чутка про закриття лабораторії. Хоча ціна питання – 40 тисяч. Саме така сума потрібна для придбання апаратів. Але оскільки Петрівська амбулаторія обслуговує ще кілька сільських рад: Ручківську, Качанівску та Середняківську – то є можливість осилити разом таку субвенцію.

Збурений народ згадав і закриття рентген-кабінету, і стаціонару, і …старенький кардіограф, який досі функціонує. Хоча, за словами сільського голови, рішенням сесії вже виділено на цей апарат 31 тисячу.

Згадати петрівчанам є що, адже колись у селі діяла повноцінна лікарня на 75 ліжок. З роками їх кількість скоротилася до 15. Довелося згорнути рентген-кабінет. Відтоді, як фінансування сільських медзакладів перекинулося на районний бюджет і змінилися самі норми лікування (приміром, запалення легенів чи виразкову хворобу шлунку вже в селі не пролікуєш, тільки в райцентрі), Петрівський стаціонар довелося згорнути. Ще одна вагома причина – відсутність коштів на утримання.

Як тільки люди не намагалися заворушити тему з відновленням стаціонару: і пропонували звернутися до народного депутата, і писати подання. Але питання раз у раз зводилося нанівець.

– Ну не в змозі сільська рада утримувати лікарню. Ще 4 роки тому стаціонар на 35 ліжок  обходився нам за рік у  мільйон гривень. Це непосильні гроші, – переконував Микола Михайлов.

Його підтримав і голова ради ветеранів Іван Макарович Опришко, який знову повернув народ до теми про лабораторію.

– Це питання виникло невипадково, бо у нас ще й такий склад населення: із 2500 – 800 пенсіонерів та близько 300 діток. Валентина Олександрівна сказала: якщо буде 40 тис. – купимо цю апаратуру. То давайте не збурювати населення. Тільки гроші будуть перераховані сільськими радами, через якийсь час все закупимо. Якщо говорити про купівлю господарських товарів та будматеріалів, то вважаю, що це питання потрібно розв’язувати поступово.

Звичайно, і я проти того, щоб їздити робити елементарні аналізи в Гадяч. Туди й назад – 22 гривні, та за результатом їхати – ще 22.  Виходить, щоб із каламарчиком поїхати в лікарню, потрібно вивозити 44 гривні? Треба, щоб усе було на місці.

Залишається відкритим і кадрове питання: Петрівській амбулаторії не вистачає ще одного лікаря.

– За кадрове забезпечення відповідаєте Ви, а не Михайлов, – звернувся до Валентини Близнюк Іван Опришко. – Не можуть наші до 80 років працювати. Треба думати про запас.  

Обіцянки про вирішення проблем трохи заспокоїли петрівчан. Та чи надовго? Попереду знову час реформ у медичній галузі, може, вони й відновлять довіру народу.

Олена Савченко, Олександр Товстий

У районі діє 17 амбулаторій, 20 ФАПів.