Чуєш, так він тебе розвів! Облапав!
І сміх, і гріх
Біля східців районної лікарні стоять дві жінки. Одна з них, рудоволоса, пхне у фіолетовий пакет медичну картку, інша застібає ґудзики на синьому пуховику. У районі грудей куртка погано сходиться, жінка робить глибокий вдих – і блискавка миттєво піднімається аж під горло.
– Тю! Я оце думаю: була тільки шо в лора. Це ж «ухо-горло-нос», да? – питає подругу.
– Ну да. А шо? – відповідає та, високо піднявши брови.
– Та нічо. Просто чого він кофту мене знімать просив?
– В смислі?
– Та в прямом. Позаглядав мені в рота, а тоді каже: «Підніміть світер». Я ж підняла. «Знімайте ліфчик». Я і зняла. Він помацав так добряче. Сказав, шо все нормально. Я так зразу й не сообразила,.. – робить довгу паузу.
Рудоволоса здивовано дивиться на подругу, і вмить на її обличчі посмішка розтягується аж до вух.
– Так слухай, – продовжує та. – Я ж вийшла. Коли бабця, шо була на прийомі переді мною, шось досі копошиться біля кабінету. Я й питаю: «Ба, а Вам груди дивилися?» А вона мені чмихнула: «Ні, дитино, я з ушима приходила».
Подруга, що слухала все це, не втримується і починає заливатися сміхом. Береться за живіт.
– Чуєш, так він тебе розвів! Облапав! – і продовжує реготати.
Жінка, розгубившись, поправляє поясок на куртці. Видно, що образилася на рудоволосу приятельку, насупилася.
– Нічо, подруга, з твоїм-то «четвертим» не гріх і поділиться. Шо, жалко? А мужику приятно! – бере під руку, і обидві швидким кроком відходять від лікарні.
Тільки доноситься сміх рудоволосої і її хрипкий голос:
– От зараза, ну зато й мамолога заодно пройшла!
«Базар Медіа в Україні»