Інформаційна війна атакує

Інформаційна війна на сьогодні стала одним із найнебезпечніших видів зброї. Користуватися компроматами, виливанням бруду, підкиданням неправдивої інформації, намагатися за допомогою інформації ввести в оману населення стало для багатьох сенсом життя.

Звісно, адже інформація значно впливає на психіку та світосприйняття  людей, тобто за умови вдалого маніпулювання свідомістю можна досягти практично будь-якої мети: знищити опонента, прибрати з дороги конкурентів чи посіяти розбрат між людьми.

Зараз держава у небезпеці, пафос про героїчне минуле відходить на другий план. Сьогодення показує, що якщо нині не захистити цілісність України і не дати відсіч російським найманцям та сепаратистам, мрії про незалежність можуть залишитися мріями. Настав час і нашому поколінню взяти до рук зброю й відстояти Богом дану землю. Бо північний «сусід» спить і бачить нас на колінах.

Не обійшли атаки інформаційної війни і нас. Останніми днями до редакції стало надходити чимало дзвінків та електронних листів, у яких явно просліджувались наміри зірвати призов до лав ЗСУ. 

Наприклад, було повідомлення, що недавно у Харківцях команда у складі сільського голови, дільничного і представника військкомату роздавали повістки. Усього їх нібито було роздано близько 60 штук. Схожа ситуація і у Петрівці – там, кажуть, повісток було менше, приблизно 30.

У кого ж дізнатись правди про роботу військкомату, як не у районного комісара? Тож ми, не вагаючись, зателефонували до  Руслана Москаленка, т. в. о. військового комісара Гадяцького району.

На жаль, отримати конкретні пояснення нам не вдалось, Руслан Михайлович відмовився давати коментар, мотивуючи відмову публікацією у одному із минулих номерів нашого тижневика, де йшла мова про хабарі. Сказав, що «повістки роздають згідно розпорядку» і поклав слухавку. Тому, щоб не розпускати чутки і хоч якось заспокоїти громадськість, ми звернулись за коментарем до сільських голів  згаданих сіл.

Сергій Вакуленко (сільський голова Харківців) повідомив, що повістки дійсно роздавали згідно існуючого графіка, і вручені вони особисто у руки усім призовникам.

Сільський голова Петрівки-Роменської Микола Михайлов підтвердив, що повісток було кілька десятків. Обійшли усі двори, згідно графіку. Допомагали, як могли.

Також до нас дійшли цікаві новини з інших сіл району. Кажуть, що перед тим, як роздавати повістки, деякі сільські голови попереджають своїх родичів. Поки розносять повістки, ті ховаються десь по закутках, а щойно «небезпека» минає – дуже гучно святкують своє непотрапляння до армії.

Дуже хочеться, щоб ті, хто кличе до війська, від кого залежить призов до армії, підходили до всіх однаково, не було корупції, відкупів. Бо саме це сіє недовіру серед людей та губить паростки патріотизму. Шановні «захисники», вам не соромно ховатись? Справедливість може дуже швидко вас наздогнати, і тоді буде ой як несолодко та ще й соромно перед людьми.

Оксана Кириченко