Інформаційна війна атакує

Інформаційна війна атакує

Інформаційна війна атакує

Поділитися новиною

Інформаційна війна атакуєІнформаційна війна на сьогодні стала одним із найнебезпечніших видів зброї. Користуватися компроматами, виливанням бруду, підкиданням неправдивої інформації, намагатися за допомогою інформації ввести в оману населення стало для багатьох сенсом життя.

Звісно, адже інформація значно впливає на психіку та світосприйняття  людей, тобто за умови вдалого маніпулювання свідомістю можна досягти практично будь-якої мети: знищити опонента, прибрати з дороги конкурентів чи посіяти розбрат між людьми.

Зараз держава у небезпеці, пафос про героїчне минуле відходить на другий план. Сьогодення показує, що якщо нині не захистити цілісність України і не дати відсіч російським найманцям та сепаратистам, мрії про незалежність можуть залишитися мріями. Настав час і нашому поколінню взяти до рук зброю й відстояти Богом дану землю. Бо північний «сусід» спить і бачить нас на колінах.

Не обійшли атаки інформаційної війни і нас. Останніми днями до редакції стало надходити чимало дзвінків та електронних листів, у яких явно просліджувались наміри зірвати призов до лав ЗСУ. 

Наприклад, було повідомлення, що недавно у Харківцях команда у складі сільського голови, дільничного і представника військкомату роздавали повістки. Усього їх нібито було роздано близько 60 штук. Схожа ситуація і у Петрівці – там, кажуть, повісток було менше, приблизно 30.

У кого ж дізнатись правди про роботу військкомату, як не у районного комісара? Тож ми, не вагаючись, зателефонували до  Руслана Москаленка, т. в. о. військового комісара Гадяцького району.

На жаль, отримати конкретні пояснення нам не вдалось, Руслан Михайлович відмовився давати коментар, мотивуючи відмову публікацією у одному із минулих номерів нашого тижневика, де йшла мова про хабарі. Сказав, що «повістки роздають згідно розпорядку» і поклав слухавку. Тому, щоб не розпускати чутки і хоч якось заспокоїти громадськість, ми звернулись за коментарем до сільських голів  згаданих сіл.

Сергій Вакуленко (сільський голова Харківців) повідомив, що повістки дійсно роздавали згідно існуючого графіка, і вручені вони особисто у руки усім призовникам.

Сільський голова Петрівки-Роменської Микола Михайлов підтвердив, що повісток було кілька десятків. Обійшли усі двори, згідно графіку. Допомагали, як могли.

Також до нас дійшли цікаві новини з інших сіл району. Кажуть, що перед тим, як роздавати повістки, деякі сільські голови попереджають своїх родичів. Поки розносять повістки, ті ховаються десь по закутках, а щойно «небезпека» минає – дуже гучно святкують своє непотрапляння до армії.

Дуже хочеться, щоб ті, хто кличе до війська, від кого залежить призов до армії, підходили до всіх однаково, не було корупції, відкупів. Бо саме це сіє недовіру серед людей та губить паростки патріотизму. Шановні «захисники», вам не соромно ховатись? Справедливість може дуже швидко вас наздогнати, і тоді буде ой як несолодко та ще й соромно перед людьми.

Оксана Кириченко 

11 коментарі до “Інформаційна війна атакує

  1. Ну а кто бы сомневался?
    http://ru.tsn.ua/svit/v-ssha-reshili-peresmotret-vopros-o-predostavlenii-ukraine-oruzhiya-smi-408472.html

    Ведь надо чтобы шоу продолжалось

    Это ведь так романтично, закупились в США поп-корном и наблюдают как славяне мочат славян, как брат убивает брата
    Хотя большинство населения в США не смогут на карте показать где находится Украина

    А Укр Владе хорошо-они же в тепле и так заботятся о народе

    Люди когда же Вы проснетесь???

  2. Прежде чем писать такие грязные пасквили для заманивания одураченного народа в брато-убийственную войну, не могла ли уважаемая Оксана Кириченко показать другую сторону информационной войны Нет, не получится-заказ сделан от “влады”! Ведь телеканалы и пресса в руках так называемого президента, российские каналы сразу же выключены, чтобы народ не увидел альтернативное предствавления ситуации
    А ведь все прекрасно помнят предвыборные обещания парашенки:
    – Моя первая поездка будет на Донбасс
    – Мы решим все путем переговоров
    Ну и последующие обещания про зарплату солдата в зоне ато 1000 гривен в месяц КАКАЯ КРАСИВАЯ БРЕХНЯ! И это из уст самого президента! Что тогда говорить про рядового сотрудника районной газеты

  3. Уважаемая Оксана, прежде чем писать, Вам стоит помнить, если (не дай Бог!) кто-то из гадячских мужчин погибнет, то его кровь (за брехливую пропаганду) будет лежать и на Вас! И не забывайте, что кроме людского, есть и Божий суд! И Вы там предстанете за стравливание и втягивание в войну простых людей!

  4. Прочитав замітку і відразу звернув увагу на останні два абзаци. Ці висновки автора не мають під собою ніяких підтверджень. Хтось, комусь сказав, трохи дофантазувала людина, яка у АТО не була і навряд чи буде, але скільки пафосу, скільки “щирих” звинувачень на адресу земляків, які немов би ухиляються від мобілізації. Якщо є окремі, рідкісні випадки того, що людина якимсь чином не одержала повістку, то це ще не значить, що можна звинувачувати у дезертирстві всіх чоловіків. Тим більше по-бабськи читати мораль немов школярам.

  5. Знову повертаємося до замітки.Цитую:”Поки розносять повістки, ті ховаються десь по закутках, а щойно «небезпека» минає – дуже гучно святкують своє непотрапляння до армії.” Можливо авторка назве хоча б один приклад такого святкування. В моєму розумінні це повинно бути з великою кількістю гостей, фейерверком та запрошеними стриптизершами з числа, як мінімум, гадяцьких трудових резервів. Переконаний, що прикладів таких немає. Тоді, для чого писати подібну нісенітницю?

  6. Читаємо:”Дуже хочеться, щоб ті, хто кличе до війська, від кого залежить призов до армії, підходили до всіх однаково, не було корупції, відкупів.” Таке собі скромненьке побажання авторки, щоб не було “корупції. відкупів”. Виходить, що це має місце серед тих, “хто кличе до війська, від кого залежить призов…” Один слідчий, мій давній приятель, почувши таке, що стосується його компетенції, насторожувався і просив: “А з цього місця, будь ласка конкретніше!” У вас, шановна, є щось конкретне?

  7. – Петр Порошенко назвал галичан “основой государственности Украины”, но,
    насколько я знаю, даже мобилизация в западных областях Украины проходит
    чуть ли не проблемнее, чем во всей остальной стране.
    – Одно дело дружной толпой скакать на Майдане, жечь шины, в Киеве, во
    Львове, громить райотделы, прокуратуру. А когда к тебе лично приходят и
    говорят: “Давай!”, то парень думает: “А оно мне надо?”.

    На словах-то тут, конечно, все патриоты, а на деле… Кого-то родители
    увезли, кто-то, понимая, что крики криками, но жить-то хочется,
    предпочел уехать в Россию или Белоруссию, заодно подзаработать денег.
    Села стоят полупустые. Все выезды со Львова на данный момент
    контролируются ГАИ вместе с волонтерами, проверяют документы, если
    попадается кто-то из списков, вручают повестку.
    При всем этом, если вечером выйти в центр Львова, то молодежи призывного возраста пруд пруди, все кафе забиты, клубы битком.

  8. А все, кого я знаю из тех, кто получил повестки – они, скажем так, происхождения рабоче-крестьянского. То есть остальных не “дергают” либо за деньги, либо потому что из семей каких –либо чиновников.
    Упор делается на села. Потому села и стоят полупустые. Мужики прячутся, а
    кто не прячется, тот скорей всего какой-нибудь алкоголик, его и так не
    возьмут.Так что президент может говорить что угодно, но западные области Украины
    если и могут считаться “основой государственности Украины”, то лишь в
    плане слов, а не дел, в плане “идеологии”.

Comments are closed.

LIVE OFFLINE
track image
Loading...