Що робити з Сарським маніяком?

фото використане як ілюстрація

фото використане як ілюстрація

Поділитися новиною

фото використане як ілюстрація«Шо я зроблю? Йому ж хочеться!»

Передноворічний спокій порушила звістка із Сар: молодий парубок напав на жінку у її ж власному дворі. Ця новина змусила нас відвідати село і дізнатись, що ж таки сталось і чи покараний винний.

Постраждала зустріла нас на порозі сільського Будинку культури. Цього дня тут відбувались громадські слухання, де першим питанням було звіт сільського голови, а другим – визнання соціально небезпечним жителя Сар Руслана Улана, 1991 року народження.

На зборах були присутніми і очільники району, які залишитись на розгляд другого питання не забажали.

Обговорювати це питання почав Віталій Огризько (начальник дільничних інспекторів міліції). Він ознайомив присутніх із заявами, які надійшли до нього: люди просять «прийняти міри до Руслана Олександрович Улана, так як він є небезпечний для життя жителів села. Він неодноразово нападав на жінок». На заяві 21 підпис. На іншій також близько 40.

Останній раз він напав на Галину Колінько. Вона розповіла усім, що 5 грудня  близько 23-ої години, на неї напала невідома людина (відразу не впізнала). «Накинувся на мене, душив. Я не встигла втекти. Зривав із мене одяг, я виривалася. Собака був відв’язаний, кусав його. Я кричала. Він ні на що не реагував. Я вибилася з сил. Він мене вже дотягував до хвіртки. У цей момент почув ґвалт мій чоловік і вибіг. Той кинув мене і перескочив через ворота, яких висота близько 2 метрів. Слідом вискочив син, догнав його, і я вже переконалася, що це був Улан. Потім ми викликали міліцію, написали заяву. Це не хуліган, а справжній маніяк».

Присутні додали ще й свої історії: трохи раніше він напав на жінку із Червоного Кута, також у її ж дворі, під вечір. Цей випадок не єдиний, хлопець уже давно наводить страху, ганяє і молодих, і старих. Люди стривожені, ніхто не знає, що станеться завтра. 

На слуханні була присутня мати Руслана Улана. Вона агресивно віднеслась до скарг присутніх: «Шо я зроблю? Йому ж хочеться! Усе, що від мене залежить, я зробила. Що дитина хвора – я не винувата. Я не можу за ним постійно слідкувати. Простіть мене за нього. Зараз він знаходиться на лікуванні у Полтавському обласному психоневрологічному диспансері».

Люди новину про лікування сприйняли скептично, кажуть, що бачили його нещодавно – ходить спокійнісінько собі селом.

Віталій Огризько довів до відома присутніх, що по відношенню Руслана Улана порушено кримінальне провадження за статтею 125 (умисне легке тілесне ушкодження). Жителі села, через його довідку, вважають, що покарання йому не буде. Але дільничний пояснив, що він вважається осудним, тож покарання отримає достойне.

Дійшло до того, що люди стали побоюватись самосуду, кажуть, нападе на когось сильнішого, той його «пристукне» і тоді ще й у в’язницю сяде. А йому що – нічого, у нього ж довідка.

Рішенням загальних сільських зборів було вирішено написати звернення до головного лікаря району, щоб той направив Руслана Улана на лікування у спеціалізований заклад, тільки за умови, щоб він був закритого типу.   

Що буде далі – невідомо. Залишається тільки сподіватись, що прохання людей будуть почутими. Бо й справді, дуже страшно жити, знаючи, що поруч із тобою спокійно ходить людина, яка кожної хвилини може на тебе накинутись. І ти не знаєш, пощастить тобі сьогодні втекти чи ні.

Оксана Кириченко 

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

LIVE OFFLINE
track image
Loading...