10 грудня – Міжнародний день прав людини

Це свято було засноване 4 грудня 1950 року на засіданні Генеральної Асамблеї ООН. Двома роками раніше, 10 грудня 1948 року, Організація Об’єднаних Націй прийняла Загальну декларацію прав людини, що проголошує права особистості, цивільні і політичні права і свободи (рівність усіх перед законом, право кожного на свободу і особисту недоторканність, свободу совісті та інші). У Декларації заявлено також, що всі люди мають рівні права, які не залежать від їх особових відмінностей і від різниці в політичних системах їх країн.

Декларація не носить обов’язкового характеру. В основу документу були покладені всі напрацювання людської думки, які були на той момент у даному питанні. Це був перший досвід колективної розробки універсального документу з прав людини.

До поняття «Права людини» людство прийшло не відразу. Уперше про права особистості заговорили французькі просвітителі Вольтер і Жан-Жак Руссо. Пройшло ще майже два сторіччя, перш ніж людство дозріло до поняття і прийняття загального кодексу прав людини.

Багато країн включають основні положення Декларації в своє базове законодавство і конституції. Її принципи лежать в основі багатьох пактів, конвенцій і договорів із прав людини, укладених із 1948 року. Найбільш широкими обов’язковими угодами з прав людини, укладеними під егідою ООН, є Міжнародний пакт про цивільні й політичні права і Міжнародний пакт про економічні, соціальні і культурні права, підписані 16 грудня 1966 року. За дотриманням прийнятих пактів, конвенцій і договорів з прав людини спостерігає Верховний Комісаріат ООН з прав людини.

Одним із механізмів забезпечення прав людини вважається Європейський суд з прав людини. Основою для діяльності із забезпечення високих стандартів захисту прав людини стала підписана 4 листопада 1950 року десятьма європейськими державами Конвенція про захист прав та основних свобод людини, яка набула чинності для України з 11 вересня 1997 року. Із цього часу громадяни та юридичні особи України отримали можливість звертатися до Європейського Суду з прав людини для захисту своїх основних прав і свобод, так як, згідно з абз. 5 ст. 55 Конституції України, особа має право на звернення за захистом, після використання національних засобів правового захисту, у міжнародні юрисдикційні установи, які визнала Україна. Суд виносить рішення, керуючись нормами Конвенції про захист прав та основних свобод людини і практикою застосування своїх попередніх рішень. Рішення Суду є обов’язковим для держав — учасниць Конвенції.

На сьогодні дуже важливо, щоб кожна людина знала свої права, які визнані державою та суспільством. Права людини не даруються державою, а належать кожному від народження. Усі права людини – громадянські, політичні, економічні, соціальні – є універсальними, неподільними, взаємозалежними та взаємопов’язаними. Вони є основою людського існування та розвитку.

Людмила Олексієнко, провідний спеціаліст Гадяцького районного управління юстиції