Із 25 листопада по 10 грудня в Україні проходить акція «16 днів проти насильства»

Щорічна акція «16 днів проти насильства» ініційована Першим всесвітнім інститутом жіночого лідерства у 1991 році. Власне, тоді визначився зв’язок між насильством стосовно жінок та правами людей. Дати акції символічно наголошують на цьому зв’язку: 25 листопада – Міжнародний день боротьби з насильством щодо жінок (Згідно з резолюцією Генеральної Асамблеї ООН, 1981 р.); 10 грудня – Міжнародний день захисту прав людини, коли народи всього світу святкують прийняття у 1948 році Всесвітньої декларації прав людини.

Світовою громадськістю насильство визнано одним із ключових моментів, які ставлять людину в залежне становище, наносять величезну моральну шкоду суспільству і є перепоною на шляху подолання нерівності і дотримання людських прав. Безумовно, проблема насильства в сім’ї є досить гострою для України, як і для багатьох інших країн світу. Її небезпечність полягає в тому, що прояви насильства і жорстокості в сім’ї не лише руйнують гармонію і злагоду в родині, а й виступають однією з передумов злочинності в суспільстві загалом. Ця проблема небезпечна тим, що від неї страждають діти. Страждають не лише від насильства по відношенню до дитини, а й спостерігаючи за насильством у своїй сім’ї, а у майбутньому переносять цей негативний досвід у власне життя.

У нашому суспільстві існує думка, що насильство в сім’ї – це нанесення тілесних ушкоджень. Проте даний термін має значно ширше поняття.

Що ж саме розуміється під терміном «насилля в сім’ї»? У Законі України «Про попередження насильства в сім’ї» під насильством в сім’ї розуміють будь-які умисні дії фізичного, сексуального, психологічного чи економічного спрямування одного члена сім’ї відносно іншого члена сім’ї, якщо ці дії порушують конституційні права і свободи члена сім’ї як людини та громадянина і наносять йому моральну шкоду, шкоду його фізичному чи психічному здоров’ю. Насильство в сім’ї може розглядатися за кількома векторами: чоловік – жінка, батьки – діти, дорослі діти – батьки, старші діти – молодші діти, член сім’ї – кілька членів цієї ж сім’ї, член сім’ї – інші родичі. Насильство в сім’ї як соціальне явище має такі види:

1. Фізичне насильство – умисне нанесення одним членом сім’ї іншому члену сім’ї побоїв, тілесних ушкоджень, що може призвести або призвело до смерті постраждалого, порушення фізичного чи психічного здоров’я, завдання шкоди його честі й гідності. Фізичне насильство може виражатись у нанесенні ударів, побоїв, поранень, іншому впливі на зовнішні покрови тіла людини за допомогою фізичної сили, холодної чи вогнепальної зброї або інших предметів, рідин, речовин, а також у впливі на внутрішні органи людини без ушкодження зовнішніх тканин (наприклад, шляхом отруєння). Злочинні насильницькі дії розрізняють за розміром фізичної шкоди, завданої жертві.

2. Сексуальне насильство – протиправне посягання одного члена сім’ї на статеву недоторканність іншого члена сім’ї, а також дії сексуального характеру стосовно неповнолітнього члена сім’ї.

3. Психологічне насильство – насильство, пов’язане з дією одного члена сім’ї на психіку іншого члена сім’ї шляхом словесних образ або погроз, переслідування, залякування, що викликає емоційну невпевненість, нездатність захистити себе та може завдати шкоду психічному здоров’ю.

4. Економічне насильство – умисне позбавлення одним членом сім’ї іншого члена сім’ї житла, їжі, одягу та іншого майна чи коштів, на які постраждалий має передбачене законом право, що може призвести до його смерті, викликати порушення фізичного чи психічного здоров’я.

Як показує практика, спочатку має місце психічне насильство, яке у певний момент доповнюється різними за ступенем тяжкості фізичними діями, а згодом фізичне насильство доповнюється економічним.

Згідно ст. 15 Закону України «Про попередження насильства в сім’ї» члени сім’ї, які вчинили насильство в сім’ї, несуть кримінальну, адміністративну або цивільно-правову відповідальність відповідно до закону. Кодекс України про адміністративні правопорушення містить норму про встановлення відповідальності за вчинення насильства в сім’ї або невиконання захисного припису. Винна особа буде притягнута до адміністративної відповідальності лише у випадках, коли не було завдано тілесних ушкоджень, в іншому ж випадку доведеться відповідати за нормами кримінального законодавства, наприклад, за нанесення легких чи середньої тяжкості тілесних ушкоджень, побої та мордування, доведення до самогубства, погрозу вчинити вбивство,  незаконне позбавлення волі, зґвалтування та інше.

Не залишайтеся з бідою наодинці, не бійтесь звертатись у правоохоронні органи, не мовчіть про свою проблему в колі сім’ї та друзів.

За допомогою можна звернутися:

– до дільничного інспектора міліції;

– до центральної районної лікарні;

– до кримінальної міліції у справах дітей;

– до центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді;

– до відділу освіти, молоді та спорту.

Також до ваших послуг «гаряча лінія» Міжнародного жіночого правозахисного центру «Ла Страда-Україна»: 0800500335 («Гаряча лінія» є безкоштовною для всіх осіб, які дзвонять у межах України). Також є короткий номер 386 (це для дзвінків з мобільних телефонів, вони є безкоштовними для абонентів «Київстар», МТС та Life). Зателефонувавши на Національну гарячу лінію Центру «Ла Страда-Україна», Ви зможете отримати кваліфіковану психологічну допомогу, інформаційну та юридичну консультацію. Консультанти також порадять, куди можна звертатися в подальшому, зокрема, спрямують до реабілітаційних центрів або притулків.

Людмила Олексієнко, провідний спеціаліст Гадяцького районного управління юстиції