«Та це шо хочеш можна зробити в цьому Гадячі!»

— Ну хіба так можна? Уже й за людину не «щитають»! — скаржиться гадячанка Валентина Яківна Солодка. Вона проживає у п’ятиповерховому будинку по вул. 50 років Жовтня.

— 11-ий наш. Цей, що над дорогою, де 16-а аптека, – докладно пояснює жінка. – Так от.  Пішла пошесть проводити індивідуальне опалення. Але для того, щоб його підключити, треба ж підписи сусідів, що ми не проти. А мені тоді знайомі кажуть, що за тебе підпис поставлено.

Документ у Харлана (заступник міського голови – авт.). Я пішла у міськраду, дивлюся — надрукована заява і хтось за мене розписався. Ну це нормально? Усі проти тієї корупції борються, а у нас таке робиться! Хай би підійшли, попитали, я б не відмовила.

Сходила до Матюшенка на прийом, а він каже: «Та це шо хочеш можна зробити в цьому Гадячі!» Тепер і другий сусід по нашому стояку провів опалення. Знову ніхто нікого не питав.

Ходила-ходила, а нічого не змінилося, – зітхає Валентина Яківна.

— Ще ж і почерк підібрали, на мій схожий. Язик же є в них (сусіди Приходько та Бережний) – чого й не прийти?

«Вибори виборами, а голосувать ні за кого»

Неділя. Сонячного ранку біля центрального ринку людно. Тут же й агітатори користуються моментом — у базарний день листівок та газет роздадуть більше, ніж у будень. До однієї з палаток підходить жінка, на вигляд років 45.

— Дайте глянуть, що хочу тут пишуть, – вдивляється в плакат, на якому портрет одного з претендентів на депутатське крісло.

— Будь-ласка, беріть. Ось і календарик на той год буде, і пакетики цупкі, непогані, – розхвалює свій «крам» жінка-агітатор.

— Газети – то харашо, а за кого ж голосувать? – розгортає газету.

— Так отож. Хтозна й за кого, – зітхає чоловік, що тільки-но підійшов до агітпалатки, і продовжує:

— Є у списках і наш, правда, тільки один. Так він же падлюка  тітушок возив на майдан. Що ж за нього голосувать? Ці двоє (тикає пальцем у листівки з передвиборними програмами, яких, очевидно, уже назбирав по ринку) – діти ж дітьми, у сини мені гояться.  Ні опита, ні знаній. Ще ось один — із Дніпропетровська. На кой він нам нужен? Де ми, а де той Дніпропетровськ! Що, ти зі своїми жалобами побіжиш туди до нього, чи як?

— Так а хто остається, – спантеличено запитує жінка, прослухавши «лекцію». 

— А ніхто. Ото бач як. Цей що вже є, надоїв, пользи з нього ніякої. Ото й ходи тільки газети збирай – хоч розтопить буде чим, – завершує чоловік.

«Який би дурень мені субсидію оформити пропонував?»

— Годин у 4 дня стук у двері. Я глянув у «глазок» – жінка з папкою в руках стоїть. Відкриваю, думав, що лічильники перевіряють чи ще щось. А вона мені: «Добрий день! Не хочете оформити субсидію?» І як заторохтить – що і до чого. Я відразу зрозумів, що щось нечисте – який би дурень мені субсидію оформити пропонував? – розповідає 25-річний Олег своєму колезі  32-річному Руслану.

— Нормально,.. – відповідає той. — Якісь аферисти чи що? Чого його по хатках ходить!

— Та от і я не знаю. Казали ще десь підписатися, та я відмовився.

Від редакції: Таки не аферисти ходять по квартирах – таку інформацію нам підтвердила міський голова Тетяна Савченко.

«Дійсно, за нашими рекомендаціями представники відповідних служб обходять багатоквартирні будинки і ознайомлюють населення із правилами оформлення субсидії. Такі заходи проводяться у зв’язку з підвищенням тарифів на комунальні платежі. А є гадячани, які думають, що не мають права оформити субсидію, а це насправді не так.  Тож від кожного комунального підприємства працівник обходить квартири і веде роз’яснювальну роботу. Створена база даних, в яку внесені списки тих, хто вже отримує чи отримував у попередні роки субсидію. До цих людей уже не заходять. За працівниками ВУЖКГ закріплені мікрорайони Сарський і Заяр, за «Гадяч-житло» – центр, за «Гадячтеплоенерго» – Черемушки. От вони й виявляють людей, в яких є борги, а субсидію вони не оформляють, бо думають, що це довга процедура або взагалі не для них. Тож спеціалісти пояснюють, наприклад,  те, що зараз не тільки власник квартири, а й просто той, хто прописаний, має право на субсидію».