Листи солдатам від учнів Сарівської школи
Шановний Сергію Володимировичу! Я ніколи не був старанним учнем, не слухав Вас на уроках, рідко виконував домашні завдання, але зараз я хочу Вам подякувати. Подякувати за те, що Ви є патріот, за те, що Ви захищаєте Україну…
І це багато чого варте. Ви ніколи не були для нас авторитетом у школі, були не найкращим учителем. Можливо, просто вчителювання – це не Ваше? Але після того, як ми дізналися, де Ви зараз, усі без винятку стали Вас поважати. Тепер Ви вже не вчитель, тепер Ви солдат – воїн, який захищає суверенітет нашої неньки України.
Цим листом ми всі і особисто я хочемо Вас підтримати. Не кожен чоловік пішов на фронт призовником, а Ви пішли добровольцем. Я щиро захоплююсь Вашим патріотизмом та відвагою. Пам’ятайте лиш одне – ми чекаємо Вас живим.
Слава УКРАЇНІ!
З повагою і подякою від Крата Романа. 10. 90. 2014 р.
Лист солдату
Солдате, я одинадцятикласниця однієї із сільських шкіл Полтавщини. Пишу тобі листа, бо хочу бодай словом підтримати тебе.
Дякую тобі за те, що ти захищаєш мене і мою родину, за твою витримку, силу волі, мужність і хоробрість. Я можу тільки уявити, як болить твоє серце, твої рани, яким болем і смутком за рідною домівкою і сім’ю сповнена твоя душа…
Хочу, щоб ти знав, що тисячі українців щодня моляться за твоє життя, благають Бога, щоб в Україні настав мир, і ти нарешті повернувся додому живим, адже тебе чекають рідні.
Я бажаю тобі не впасти духом і тілом, повернутися додому здоровим, поглянути в очі матері і обійняти її. А зараз я благаю тебе – тримайся, адже ти – воїн, ти – захисник, ти – українець!
З повагою Повзун Владислава
Любий солдате!
Схилю голову перед тобою за твою мужність, силу духу та хоробрість. Ти – надія нашої нації, ти – запорука безхмарного майбутнього.
Хоча я ще школярка, але всім серцем і душею щиро молюся за тебе, благаю Матір Божу дати тобі сил, уберегти від кулі.
Поряд із тобою борються мої односельці, ризикуючи своїм життям так, як і ти. Я родом із Полтавщини і дуже хочу, щоб війна не торкнулася своїм чорним крилом мого мальовничого краю. Вірю: ти не допустиш цього.
Хочу, щоб якомога швидше скінчилась ця братовбивча війна.
Кожного дня я живу в тривозі, але твої безстрашні вчинки та відважні дії вселяють надію не лише в моє серце, а й у серця мільйонів українців. Для мене ти – герой, справжній патріот. Дякую тобі. Слава Україні! 12. 09. 2014 р.
Чемерис Наталія
