Переселенці потребують допомоги

Ще здавалося б недавно у нашому районі з’явилися перші переселенці. Час іде, настала осінь, а повернутися додому вони досі не можуть. Щоб поцікавитись як справи у наших місцевих переселенців, чим живуть, скільки їх, яку допомогу отримують, ми вирішили звернутись до керівника штабу по допомозі переселенцям Сергія Бондаренка.

Яка ситуація із переселенцями на сьогоднішній день? Скільки саме проживає на території нашого району? Чи всі знаходяться на обліку?

На даний час на території Гадяцького району нараховується 352 особи з числа переселенців, із яких 138 дітей. У колишньому готелі «Жовтень» проживає 62 особи, із яких 22 дітей.

Віднедавна у районі створений штаб по допомозі переселенцям та біженцям із тимчасово окупованої АР Крим та Донбасу. Уже проведено декілька засідань, темою яких було виділення соціальної допомоги постраждалим. Але, на жаль, це займає багато часу через складність із переводом документів зі сходу країни.

Що скажете про необлікованих людей?

Тих, яких ми не маємо змоги облікувати (приїжджають до родичів та не потребують допомоги), беруть під контроль сільська рада та дільничні, вони ж подають нам документи. Облікувати переселенців ми можемо тоді, коли вони звертаються за допомогою або про них повідомляють. Уже тоді ми беремо у них повну контактну інформацію.

Багато таких людей?

Близько 100 чоловік на території району, але є й ті, про яких ми не знаємо.

Де сьогодні харчуються наші переселенці?

Переселенці отримують дворазове харчування на базі кафе «Українські страви»: по 30 чоловік харчуються два рази на день – в обід і ввечері. Фінансово допомагають рада сільськогосподарських товаровиробників Гадяцького району та підприємці району.

Чи правда, що фінансова допомога виділяється лише пенсіонерам, жінкам із дітьми до 3-річного віку, малозабезпеченим? А як бути іншим, тим, хто не підпадає під жодну соціальну ланку? Якісь кошти їм виділяються?

Ні, фінансової допомоги, передбаченої державою, немає. Допомагає обласна організація «Червоний Хрест» та волонтери. Щоправда у червні цього року Верховною Радою був розроблений закон, який передбачав цільову фінансову допомогу, але він так і не був введений у дію.

Чим зараз займається штаб по допомозі переселенцям?

Першочергово приділяється увага переведенню документів переселенців до нас. Займаємося оформленням дітей у школи та дитсадки. На сьогодні це 38 осіб, проте цифра не точна і, можливо, буде збільшуватись. Частково допомагаємо у підготовці до школи, закуповуємо канцтовари для першокласників.

Наскільки відомо, проживати у готелі переселенцям дозволено до 1 жовтня. Що плануєте робити далі? Куди переїдуть люди?

Дійсно, люди проживають лише до жовтня, і про це вони були попереджені при заселенні. «Жовтень» має 198 тисяч гривень заборгованості за комунальні послуги, тому зараз ведемо переговори про списання боргу. Та найбільше сподіваємося, що війна закінчиться, і вони нарешті зможуть повернутись додому.

Та все ж якісь запасні варіанти є?

Варіантів не так багато. Сподіваємося, що нам допоможуть погасити заборгованість, або хоч частково її відстрочити, тоді усе залишиться як є. Інший варіант – приміщення колишнього табору «Світанок» у с. Римарівка. Але він також залишається робочим, через те, що приміщення табору потребує ремонту і при переїзді туди виникне проблема з харчуванням.

Розкажіть як справи із працевлаштуванням переселенців ? Чи звертаються за допомогою? Чи є вже працевлаштовані?

Так, багато людей зверталося. Є кілька чоловік, влаштованих офіційно, але, на жаль, працюючих не така велика кількість, як хотілося б. Причини у людей різні: висококваліфіковані спеціалісти, достойної роботи для яких у нас немає, та й не так багато у нас у районі вакансій. Проблематично працевлаштувати людей через те, що багато із них ще не розраховані із попереднього місця роботи. А от безробітних ми без проблем реєструємо у Центрі зайнятості.

Як часто ви навідуєте переселенців?

Кожного дня ми зв’язуємося із координатором, він нам розповідає ситуацію. Як є якісь проблеми, то ми намагаємося допомогти. Також ми раді будь-якій допомозі з боку місцевого населення. Якщо хтось бажає допомогти, то можна звертатися у Центр соціальної служби в справах сім’ї, дітей та молоді за телефоном 3-13-38.

Дякую за розмову.

Спілкувалась Оксана Кириченко

Від редакції

Щоб дізнатися, чого найбільше потребують переселенці, ми зв’язалися зі старостою групи переселенців, які проживають у готелі «Жовтень». Ось такий список найнеобхіднішого надали вони:

–          теплі речі на дітям від року до 14;

–          теплі речі дорослим від 18 років до 70;

–          кухонне приладдя (каструлі, тарілки, ложки, чашки);

–          засоби гігієни (мило, шампунь, миючі засоби).