Індивідуальне опалення: за і проти

Індивідуальне опалення: за і проти

Індивідуальне опалення: за і проти

Поділитися новиною

Індивідуальне опалення: за і протиКотел і проекти – ось що найбільше «тягне» грошей.

Першотравневе подорожання газу вже вдарило по гаманцях українців. Але оскільки ми народ терплячий, поки миримося – та й літо за вікном, тож споживання газу дещо менше, а отже не так накладно. Та ось тільки почнеться опалювальний сезон, гадячан гарненько прикрутить, бо ходити без шкарпеток і у футболці буде ой як дорого.

Тож жителі міста, узявши за девіз відому приказку «Готуй сани влітку…», ламають голову над альтернативою недешевому теплу. Власникам приватних будинків трохи легше – реклами рясніють пропозиціями утеплення та заміни котлів. А от мешканцям п’ятиповерхівок при чималій заборгованості сусідів доведеться нелегко. Найоптимальніший варіант, стверджують у міській раді, – перехід на індивідуальне опалення. Так, як кілька років тому зробили мешканці багатоквартирного будинку на Воровського, 9 і двоповерхівок на Лохвицькій.

Тож ми вирішили запитати людей, які колись боязко сприйняли відключення від центрального опалення, а тепер не натішаться економією.

Відгуки мешканців будинку по вул. Воровського, 9

Володимир Миколайович, власник двокімнатної квартири:

«…Спочатку переходили на індивідуальне ті, хто хотів, а потім нас заставляли. Раніше на будинку стояв лічильник, а тоді люди почали скаржитися, що дуже дорого платити. Міська рада і «Теплоенерго» пообіцяли, що допоможуть.

Із 70 квартир 40 перейшли на автономне, лишалося 30. Щоб підключитися, витратили близько 17 тисяч гривень. Тоді було дорого, зараз, мабуть, ще дорожче. Та ми не шкодуємо – дуже вигідно. Батареї, правда, залишили ті ж. Котел і проекти – ось що найбільше тягне грошей.

У кого було за що робити, той сам проводив, у кого – ні, то допомагали.

У нас раніше стояли газові колонки. Цей будинок ЖБІ будував, то таку систему облаштували. Тоді познімали ті колонки і повісили котли, тому в нас не видно вентиляційної труби».

Вікторія Паладич, проживає у трикімнатній квартирі:

«Переведення обійшлося недешево, але ж воно окупилося. Як ми раніше платили за трикімнатну квартиру близько 700 гривень у зимові місяці, то зараз набагато менше. У найхолодніший місяць, здається,  заплатили 200 – це найбільше. Та й набагато тепліше тепер».  

Алла Олександрівна Сахно та Ніна Павлівна Верещака – обидві мають двокімнатні квартири:

«…Найпершими перевелися 5 сімей. А тоді вже ми. Будинок був далеко від котельні, яка нас обслуговувала, тому ми найбільше платили за опалення. Бувало, по 600 гривень за місяць. Так це в нас двокімнатні, а як три… Тоді ми всі дружно почали думати, як зекономити. Поставили лічильник на будинок, думали, буде вигідніше, та все одно платити кругленькі суми.

За один рік всього 5-6 сімей підключили індивідуальне, а тоді на другий рік були збори, де мер міста роз’яснила, що й до чого. Тоді ми кожен старалися, щоб перевести опалення.

Залишилося три-чотири сім’ї, яким важко було підключитися, то міська рада допомогла. Чи кредити давали, чи ще якось, не знаємо ми…

Батареї не міняли. Дорого виходить, але ми старалися поетапно все робить: за один рік документацію оформили, тоді закупили обладнання. За проект багато заплатили. Ми десь у 12-14 тисяч тоді вклалися, а зараз, звичайно ж, дорожче.  Кожен намагався зекономити: той батареї не знімав, той сам собі труби проводив – економили як могли.

За зиму тепер платимо не більше 150 гривень. І температура 25 градусів. Коли захотів – підкрутив або зменшив. Схотів – включив, схотів – виключив. Тепер ми ні від кого не залежні і не чекаємо, поки почнеться опалювальний сезон. Дуже задоволені.

У підвалах тепер труби «заморожені», та нічого, картопля не померзла (сміються – авт.). Єдине – у нас на першому поверсі підлога холодна. Два килими лежать. Тепер же аби здер та зробив теплу підлогу. Та то не страшно, головне – економніше. Думаємо, ніхто з наших не пожалів».

Лариса Миколаївна, проживає у двокімнатній квартирі:

«Дуже вигідна штука. То я платила 400 гривень, а зараз 72 за 100 кубів. Нам подобається, коли захотіла – протопила. Цей будинок переводили в три етапи – ми були другими».

У двоповерхових будинках, що по Лохвицькій, підключали автономне опалення за подібною схемою. У кожній квартирі також були газові колонки. «Не знаю, хто як, ми дуже задоволені і економією, і теплом», – говорить Віра Миколаївна Чичкань.

А ось що розповів Олександр Володимирович Горбачевський: «Частину коштів платила міська рада, а частину – ми, то було дешевше. Чи то своє платити по лічильнику, чи то хто знає скільки і кому…»

Як колись, так і зараз підключення індивідуального ініціює міська рада, тож ми попросили Тетяну Миколаївну Савченко провести аналогію і розповісти про труднощі переходу на ІНДИВІДУАЛЬНЕ опалення та перші кроки в цьому напрямку.

 «Ці будинки, про які йде мова, були підключені до котельні, яка обслуговує райлікарню. І коли виникала проблема з тепломережею, що проходить по вул. Лохвицькій, ми порахували, що витрати по заміні труб будуть набагато більші, ніж перехід на індивідуальне опалення. А зекономивши  гроші, вирішили краще допомогти людям зменшити фінансові витрати на переведення.

Звичайно, спочатку наша пропозиція була сприйнята з пересторогою. Люди переживали, мовляв, як це в квартирі котел, що може бути аварія, газ у хату піти… Але працівники газового господарства провели роз’яснення, і люди заспокоїлися. Щоправда, не кожна сім’я мала можливість закупити необхідне обладнання – котли, труби… У більшості випадків гадячани вирішували ці питання самостійно, тільки окремі мешканці потребували допомоги. Частина людей не могла відразу розрахуватися, то ми сплатили потрібні кошти комунальному підприємству «Гадяч-житло», а тоді включили їх як додаткові витрати до квартплати – начебто в розстрочку.

Трьом сім’ям за рахунок міської ради були виділені кошти на виготовлення проектів. Коли ці мешканці перезимували першу зиму і зрозуміли, наскільки це фінансово вигідно, то навіть дякували.

Другим будинком, який перейшов, був Воровського, 9. Він не потребував заміни газової труби, бо там вона була відповідного діаметру. У перший рік, як тільки ми дозволили підключення, то перейшли більше половини сімей. Тоді інші мешканці п’ятиповерхівки відчули, наскільки різко зросла плата за газ. У них же стояв лічильник, до будинку надходила відповідна кількість гарячої води, яка розходилася по системі, йшла підвалом. І ситуація була така: одна квартира в одному під’їзді, друга – в іншому… Витрати були майже ті самі, коли опалювалися 70 квартир, але ця плата розкидалися між усіма користувачами централізованого опалення. Ось чому і ставиться питання про те, що якщо переходить, то всім будинком.

Ураховуючи ту складну політичну та економічну ситуацію, не знаючи, як буде постачатися газ, перехід на індивідуальне – найоптимальніший варіант.

Як орган місцевого самоврядування ми також хвилюємося, тож ідемо на зустріч – дозволяємо переведення хоча б стояками, бо сьогодні багато будинків технічно неможливо перевести, (ПАТ «Гадячгаз» надавав інформацію про це). Основна проблема – це труба, яка розрахована тільки для постачання на газові плити. Якщо поставити котел, то кількість газу, який повинен надходити, зростає в кілька разів.

Позиція міської ради така: ми будемо без обмежень, без перешкод надавати дозволи всім, якщо буде домовленість перейти всім будинком. ПАТ «Гадячгаз» уже підготував розцінки: скільки коштуватиме проектна документація та інша робота.  До речі, виготовити її на весь будинок значно дешевше, ніж на кожну квартиру. І оскільки міська рада підтримує саме цей напрямок, тобто перехід усім будинком, ми могли б на сесії прийняти рішення про виготовлення документації за рахунок коштів міського бюджету – це 13,5 тис. грн. на будинок. А окремо на кожну квартиру – десь до тисячі. А ви уявіть, якщо 70 квартир?

Економічно це, безперечно, вигідно. Але не в усіх є кошти, щоб виконати ці роботи. Ми готові допомогти багатодітним сім’ям –  таких, може, набралося б небагато, і ми б індивідуально розглядали ці заяви та надали якусь матеріальну допомогу. Але коли говорять про людей похилого віку, в яких маленька пенсія, то хочу зазначити, що з цими людьми проживають рідні, або десь у іншому місті є родичі, які будуть спадкоємцями на це житло. То виділяти кошти з міського бюджету, якщо це людина не одинока, буде неправильно.

От наприклад, за останні роки лише одна квартира перейшла у фонд міської ради, а значить є спадкоємці. Тож хай їм допоможуть рідні, діти, ті, хто колись все ж стане власником помешкання.

Яка ситуація із заярськими будинками, які планувалося переводити першими?

Буде проведена сходка, послухаємо думки людей, вивчимо ситуацію. Уже починаємо працювати. Роздамо опитувальні листи. Тоді будемо приймати рішення. Мова йде про двоповерхові будинки, а також будинки № 98 і 100.

До кого звертатися із заявами на автономне опалювання?

При міські раді вже працює міжвідомча комісія, яку очолює Михайло Харлан. До неї входять представники комунальних служб.

Олена Козаченко

Фото Оксани Кириченко

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

LIVE OFFLINE
track image
Loading...