Право споживачів на повернення товару неналежної якості

15 березня відзначається Всесвітній день захисту прав споживачів

У нашій країні діє Закон України «Про захист прав споживачів», який визначає права та обов’язки як покупця, так і продавців.

Зокрема, даний закон передбачає можливість повернення (обміну) товарів як неналежної якості, так і якісних, при дотриманні певних умов.

 Поговоримо про товари неналежної якості. До них відносять:

 – товар з недоліком, тобто з будь-якою невідповідністю вимогам нормативно-правових актів, нормативних документів, умовам договорів або вимогам, що пред’являють до нього, а також інформації, наданій виробником (виконавцем, продавцем). Наприклад, мобільний телефон із подряпаним екраном;

– товар з істотним недоліком (книга зі склеєними сторінками, розпароване взуття та ін.). Істотним вважають недолік, який робить неможливим або неприпустимим використання товару за його цільовим призначенням, виник з вини виробника (продавця, виконавця), а після його усунення проявляється знову з незалежних від споживача причин. Крім цього, такий недолік повинен мати хоча б одну з таких ознак:

а) його взагалі не можна усунути;

б) усунення потребує понад 14 календарних днів;

в) робить товар суттєво іншим, ніж передбачено договором;

– фальсифікований товар, а саме: виготовлений з порушенням технології або неправомірним використанням знака для товарів та послуг чи копіюванням форми, упаковки, зовнішнього оформлення, а також неправомірним відтворенням товару іншої особи. Наприклад, підроблені джинси відомої марки, які лише зовні схожі на оригінал.

Таким чином, виявивши протягом гарантійного терміну недолік у непродовольчому товарі, споживач має право вимагати:

1) пропорційного зменшення ціни;

2) безоплатного усунення недоліків у розумний строк;

3) відшкодування витрат на усунення недоліків товару.

Як бачимо, такий товар обміну чи поверненню не підлягає.

Якщо виявлено істотний недолік, що виник з вини виробника (продавця) товару, або факт фальсифікації товару, і це за необхідності підтверджено висновком експертизи, у покупця є право вибору одного з таких варіантів:

а) розірвати договір та отримати сплачену за товар суму;

б) замінити товар на такий самий товар належної якості або на аналогічний з числа наявних у продавця (виробника).

Гарантійний термін на деяких товарах не зазначається, але це не означає, що його немає. Так, наприклад, на взуття зимового асортименту гарантійний термін встановлено з 15 листопада по 15 березня, на взуття весняно-літнього асортименту – з 15 березня по 15 травня та з 15 вересня по 15 листопада, літнього – з 15 травня по 15 вересня.

Продовольчі товари з недоліком, строк придатності яких ще не минув, покупець зможе або обміняти в продавця на якісні, або вимагати повернення сплачених коштів. На практиці буває так, що у поспіху, через неуважність чи нерозбірливу дату кінцевого споживання на упаковці, придбали вже прострочений товар. Безумовно, у такій ситуації покупець може сміливо вимагати у продавця задовольнити одну з вищеперелічених вимог. А оскільки реалізовувати товар після закінчення терміну споживання заборонено (абз. 3 ч. 3 ст. 7 Закону «Про захист прав споживачів» та п. 14 Правил роздрібної торгівлі продтоварами), то в інтересах продавця піти назустріч клієнту.

Продавець може відмовити замінити товар (повернути гроші, відшкодувати витрати на ремонт чи інше), якщо доведе, що недоліки виникли внаслідок порушення споживачем правил використання або зберігання товару (ч. 14 ст. 8 Закону «Про захист прав споживачів»).

Для того, щоб замінити товар, потрібно звернутися за місцем придбання товару, до виробника або підприємства, що задовольняє ці вимоги у зручному для споживача регіоні (підприємства, створеного власником продавця торговельного підприємства та філії, що торгують аналогічним товаром; підприємства, на яке ці функції покладено на підставі договору). Про останні продавець має повідомити під час продажу.

Продавець попросить пред’явити оригінал розрахункового документа, який підтверджує факт купівлі (касовий чек, квитанцію тощо). А якщо товар на гарантії – технічний паспорт або документ, який його замінює (гарантійний талон чи товарний чек із зазначенням гарантійного строку обслуговування), із позначкою про дату продажу.

Далі споживач письмово оформляє свої вимоги, подаючи продавцю заяву. У нашому випадку це заява на заміну товару, яку складають у двох примірниках. Один з них продавець залишає у себе, а другий, з відміткою про дату прийняття, прізвища, імені, по батькові та посади працівника, що прийняв заяву, віддає покупцю.

Наступний крок – передача товару для заміни. У результаті споживач отримує документ (накладну), який підтверджує цю операцію.

При наявності заявленого на обмін товару вимогу споживача задовольняють негайно. Причому витрати на доставку великогабаритного і товару вагою понад 5 кг з дефектом у магазин (сервісний центр, склад та ін.) і заміненого – у потрібне вам місце – бере на себе продавець.

Однак продавець може не повірити на слово, що куплений у нього товар має істотний недолік, а покупець жодним чином не причетний до поломки, і забажати провести експертизу якості товару. На неї ч. 6 ст. 8 Закону «Про захист прав споживачів» відводить 2 тижні, хоча можна домовитися про інший строк. Як правило, витрати на проведення експертизи несе продавець. Проте споживачу доведеться відшкодувати їх, якщо доведуть, що недоліки виникли внаслідок порушення ним встановлених правил використання, зберігання, транспортування чи дій третіх осіб. У результаті вимоги споживача не задовольняють. Споживач має право не погодитись і оскаржити висновок експертів у судовому порядку.

Якщо в день обміну в магазині не виявиться товару для обміну, доведеться чекати щонайбільше 2 місяці з моменту подання заяви. Або ж заявити будь-яку іншу з вищеперелічених вимогу. Наприклад, безоплатно усунути недолік протягом 14 днів. Аби ви не відчували дискомфорту без речі, яку ремонтують, на письмову вимогу вам нададуть (із доставкою) аналогічну з обмінного фонду.

Обмінюючи неякісний товар, ціна на який зросла, споживачу не потрібно нічого додатково сплачувати. А при зниженні ціни не варто розраховувати на відшкодування різниці.

Після розірвання договору з продавцем і повернення неякісного товару споживач отримає суму, розраховану виходячи або з вартості на час пред’явлення вимоги (коли ціна зросла), або з купівельної вартості (у разі зниження ціни). Якщо ціну підвищено, покупець отримує суму більшу, ніж сплатив при купівлі товару. Для нього це дохід від відшкодування матеріальної шкоди, з якого утримують податок із доходів фізосіб (пп. 4.2.10 «Закону про доходи»). Гроші, сплачені за товар, повертають у день розірвання договору, а коли з об’єктивних причин це неможливо (наприклад, у касі магазину немає потрібної суми) – в інший строк за домовленістю сторін, але не пізніше, ніж через 7 днів.

Л. Олексієнко, провідний спеціаліст районного управління юстиції