«Хоч ображайтесь, хоч ні – землі немає»

Минулого тижня працівники редакції, на запрошення жителів Краснолуцької громади, були присутні на сесії сільської ради. Серед 78 питань порядку денного більшість складали земельні питання, які зазвичай найбільше цікавлять жителів села. Так сталося, що частина селян, які все життя присвятили роботі у соціальній сфері сіл, що входять до складу Краснолуцької громади, вкотре наважились звернутись до депутатів із заявами на виділення по 2 га у приватну власність для ведення особистого сільського господарства. Але усім їм депутатський корпус вирішив відмовити. Мотивували тим, що зараз першочергово виділяють землю тільки учасникам ООС (АТО). Чому так – розбиралися із скандалом, але порозуміння так і не знайшли. Чим аргументували – читайте далі.   

«Ми, жителі Глибокої Долини і Малої Побиванки, по 40 років пропрацювали у соціальній сфері (у школі, на пошті, в медицині). З народження живемо в одному селі і працювали на його благо. Паїв у нас немає. Тому вже більше десяти років просимо виділити нам землю для ведення особистого сільського господарства. Але отримуємо відмови, відповідь одна: вільної землі немає.

Землю виділяють собі, друзям, родичам чи великим фермерам, з яких можна отримати гроші. А ми? Невже ми не заробили за життя на шматок землі?» – звертається до депутатів жителька Глибокої Долини, яка прийшла на засідання сесії.

Її підтримують інші члени громади, також присутні на засіданні. Люди вважають, що їх позбавляють конституційного права на отримання землі у власність. Упевнені, що працівники соціальної сфери села мають першочергове право на отримання земельних ділянок. Пропонують створити список тих, хто бажає отримати землю, і резерв вільних ділянок для виділення. Від безвихідності пропонують діяти протизаконно – відібрати у когось із орендарів ділянки, аби тільки всім бажаючим виділили по 2 га.

Голова Краснолуцької ОТГ Віктор Романенко погоджується, що порушується конституційне право, але у той же час стверджує, що розділити на усіх бажаючих ту землю, яка є в комунальній власності громади, неможливо. Каже, що депутатський корпус неодноразово обговорював це питання і вважає, що не може забезпечити усіх бажаючих земельними ділянками:

«При всій повазі до працівників соціальної сфери громади ми просто не маємо такої кількості вільної землі, щоб задовольнити потреби усіх. Хоч ображайтесь, хоч ні – землі немає. Саме тому, щоб не образити нікого, ми відмовляємо всім, окрім учасників ООС (АТО).

Посудіть самі. На території Краснолуцької ОТГ проживає 3800 жителів. І усі вони мають право на виділення земельної ділянки. Тих, хто не скористався, переважна більшість (приблизно 3000 осіб). Де взяти 6000 га землі, щоб роздати усім по 2 га?

Припустимо, що ми почнемо виділяти по клаптику (менше, ніж 2 га) працівникам соцсфери. Але це будуть одиниці. Це не справедливо! Та вони й не погоджуються на такі умови.

Зараз у списку на виділення ділянок для ведення особистого сільського господарства близько 200 чоловік. Навіть для половини цих людей вільних ділянок немає. А як же інші жителі громади, інші працівники соціальної сфери, як бути з ними? Більше, ніж упевнений, що кожен із нас заслуговує по 2 га землі. Тому виділити тих, кому давати, а кому ні, ми не можемо.

У комунальній власності сільської ради є невеличкі ділянки, менш ніж 1 га. Але такі ділянки не влаштовують людей. Вони відразу хочуть повні 2 га.

До того ж, моє першочергове завдання – наповнення бюджету громади. Тому якщо і закінчується термін оренди на якусь ділянку, ми його віддаємо знову в оренду.»

Слова голови громади про те, що всю вільну землю першочергово надають тільки учасникам ООС, підтверджує староста Малої Побиванки Галина Ярмак. Каже, що востаннє на території її старостинського округу закінчувався договір оренди на земельну ділянку, площею 6 га, декілька років тому. Ділянка знаходилась поза межами населеного пункту, тому ще тоді розпоряджалось нею Управління Держгеокадастру в Полтавській області. Знайшлися жителі села, які написали заяви з проханням розділити цю ділянку і роздати працівникам соцсфери для ведення особистого сільського господарства. Але Управління їм також відмовило, мотивували тим, що в першу чергу виділяють землю учасникам АТО.

Така ж ситуація і у Сватках. Староста Олександр Усик розповідає, що кілька років тому 60 жителям громади було відмовлено у виділенні земельних ділянок для особистого сільського господарства. Натомість по 2 га (загалом 110 га) отримали учасники АТО, які навіть не проживають на території громади. Жителі громади і досі не можуть отримати землю, бо вільних ділянок більше немає.

Так і не домовившись, не знайшовши рішення, яке б задовольнило усіх, працівники соціальної сфери ображені покинули засідання. Вже наприкінці голова ОТГ пообіцяв, що найближчим часом на території Малопобиванського старостинського округу проведуть зібрання громади, на якому більш детально обговорять питання виділення земельних ділянок. Проте, найімовірніше, після цього зібрання мало що зміниться.

Ми вирішили детальніше розібратись у цьому питанні.

Справді, вільної землі в Україні залишилося не так багато. У державній власності налічується близько 10,5 млн га землі. Тобто, теоретично їх можна розділити на майже 5,3 млн громадян. Але багато угідь віддано в довгострокову оренду на 50 років. Ще є 4-5 млн гектарів земель, власники яких померли, а спадкоємці не переоформили ділянки на себе. Утім, земельний кадастр впорядкований не повністю, тому реальна картина насправді не відома.

У той же час, у кожному районі є соціально незахищені громадяни, до яких належать і працівники соціальної сфери, яким не дісталися паї після розпаду колгоспів. Керуючись ст. Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», ст.12, 116, 121, 122, 123 Земельного кодексу України та Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо надання земельних ділянок працівникам культури, освіти та охорони здоров’я, що проживають у сільській місцевості», Закону України «Про особисте селянське господарство», працівники соціальної сфери села можуть отримати земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства до 2 га безоплатно у власність, але лише один раз за таким цільовим призначенням.

Стосовно порядку набуття працівниками соціальної сфери села земельних ділянок у власність, то вони мають право на безоплатне набуття права власності на земельну ділянку за загальним та спеціальним порядком. Загальним порядком набуття права власності на земельну ділянку є порядок приватизації земельних ділянок громадянами, передбачений частинами 1–2 та частинами 6–11 ст.118 ЗК України. Право на набуття права власності на землю в загальному порядку визнається за всіма громадянами України, в тому числі за працівниками соціальної сфери села, які проживають у сільській місцевості.

Відповідно до загального порядку працівники соціальної сфери села, які проживають у сільській місцевості, можуть набути земельні ділянки у власність у разі: приватизації земельних ділянок, які перебувають у їх користуванні (частини 1–2 ст.118 ЗК України); одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності (частини 6–11 ст.118 ЗК України).

Спеціальний порядок набуття права власності на землю – це порядок, який визнається не за всіма громадянами України, а лише за громадянами, які мають спеціальний правовий статус. До осіб, які мають спеціальний правовий статус, належать члени колективних сільськогосподарських підприємств, кооперативів, акціонерних товариств, працівники державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій, працівники соціальної сфери села, які проживають у сільській місцевості. Спеціальний порядок набуття ними права власності на земельну ділянку – це порядок приватизації земельних ділянок, передбачений ст.25 ЗК України.

Проте загальний і спеціальний порядок набуття права власності практично не відрізняються. До того ж, право на першочергове виділення ділянок працівникам соцсфери взагалі не згадується. Тобто вони хоч і мають окремий статус, та все ж мають однакові права із іншими громадянами країни.

Щоб порівняти, як вирішують питання із виділенням землі працівникам соцсфери в інших громадах, ми звернулись за коментарем до голови Сергіївської ОТГ Ігоря Лідового:

«Це проблемне питання і в нас. Адже охочих багато, а землі мало. Щойно ми отримуємо хоч якісь «шматки» землі, намагаємось знайти можливість і передати їх для ведення особистого сільського господарства. До того ж, працівники соціальної сфери просять землі різних категорій, відповідно різні списки – для городництва, для підприємництва, для створення сімейних молочних ферм. Але землі все одно не вистачає.

Є землі запасу, які передає у комунальну власність громад Держгеокадастр . У період передачі можна змінити цільове призначення. Ми користуємось цією можливістю – визначаємо нове цільове призначення і віддаємо людям, якщо такі ділянки є.

Я вивчав проблему Красної Луки. Там питання не в тому, що немає бажання виділити землю, просто немає можливості. Питання більше юридичної площини, адже навіть якщо ділянка є, то змінити її цільове призначення із товарного виробництва на «ведення ОСГ» зараз не можна (діє мораторій)».

У той же час, на території Сергіївської ОТГ хоч і потроху та все ж виділяють землі працівникам соцсфери. Наприклад, у минулому році виділили розбишівським учителям та медикам (близько 70 га). Зараз вирішується питання щодо пенсіонерів соціальної сфери села Сергіївка – виділятиметься 27 га.

«Базар Медіа в Україні»