Пісок на Гадяччині продовжують розкрадати

Не один рік на сторінках тижневика точиться безрезультатна боротьба з незаконним розкраданням піску в Гадячі та районі. Усі зауваження, знімки, відеофіксації і навіть виклики нарядів поліції не дають результату – пісок продовжують красти.

Востаннє несанкціонований кар’єр поблизу міського водогону обговорювали у жовтні минулого року. Тоді ще стало відомо, що міська рада частенько набирає там пісок, мотивуючи тим, що він потрібен для будівельних робіт у місті. До речі, саме тоді через несанкціонований забір піску обвалилась дорога, яка була накатана по насипу і сполучала Хитці із Підварком.

Минулими вихідними ми вкотре туди навідалися, щоб оцінити масштаби, і були вражені: кар’єр збільшується швидкими темпами. До того ж, неподалік з’явилися кілька нових місць видобутку.

Подібна ситуація і в сусідніх Хитцях. Жителі села регулярно скаржаться на те, що поблизу сільського кладовища постійно відвантажують пісок. Ми звертались до Краснолуцького сільського голови, розповідали і про скарги, і про загрозу руйнації кладовища. Тоді нам пояснили, що найчастіше пісок не крадуть, а використовують для потреб села, як і в Гадячі.

Стан цього «кар’єру» нині нас дуже здивував – він збільшився у кілька разів, а місцями видно залишки поховань, які зруйнували під час забору піску екскаваторами. Висновок такий: або ж потреби села зросли, або ж пісок тут не бере тільки ледачий. І сумніваємось, що про це не знає керівництво Краснолуцької ОТГ.    

ДОВІДКОВО.

Корисні копалини належать до непоновлюваних природних ресурсів, геологічна швидкість утворення або акумуляції яких є значно меншою, ніж швидкість їх споживання людиною. За своїм призначенням вони поділяються на корисні копалини загальнодержавного та місцевого значення. До корисних копалин місцевого значення віднесені: вапняк, гажа, гіпс, сапропель (сировина для хімічних меліорантів ґрунтів); гіпс, вапняк, крейда (сировина для будівельного вапна та гіпсу); пісок (сировина піщано-гравійна); суглинок, супісок (сировина цегельно-черепична).

Згідно статті 23 Кодексу України про надра землевласники і землекористувачі в межах наданих їм земельних ділянок мають право без спеціальних дозволів та гірничого відводу видобувати для своїх господарських і побутових потреб корисні копалини місцевого значення загальною глибиною розробки до двох метрів! та використовувати надра для господарських і побутових потреб, чим частенько грішать, забуваючи про оті ДВА МЕТРИ.

Видобуток корисних копалин місцевого значення, зокрема піску, – досить прибутковий бізнес. У свою чергу, забір піщаної сировини наносить значну шкоду довкіллю.

Передбачені чинним законодавством України заходи відповідальності за незаконне видобування корисних копалин місцевого значення, які регулюються нормами Кодексу України про адміністративні правопорушення, не є достатньо ефективними. До винних осіб за фактом розкрадання надр застосовується адміністративна відповідальність у вигляді штрафу, передбачена ст.57 Кодексу України про адміністративні правопорушення (порушення вимог щодо охорони надр).

Разом із тим, існують окремі проблемні питання, що виникають під час документування та розслідування фактів розкрадання піску. За результатами аналізу кримінальних проваджень, більшість із них закривається у зв’язку з тим, що предметом незаконного видобутку корисних копалин є пісок, який визначено корисною копалиною місцевого значення. У той же час, положеннями статті 240 Кримінального кодексу України передбачено кримінальну відповідальність за незаконний видобуток корисних копалин загальнодержавного значення.

Потреба у встановлені кримінальної відповідальності за незаконне видобування корисних копалин місцевого значення справді існує. Але поки чиновники будуть думати, пісок у районі закінчиться і проблема зникне сама собою.

Оксана Кириченко.