«Фішка» Гадяча – підземні ходи – нікому не потрібна?
7 березня на стоянці перед будівлею місцевої прокуратури утворилось провалля. На щастя, ні люди, ні припарковані автомобілі не постраждали. Чималу дірку в асфальті, задля безпеки «позначили» земельною гіллякою.
Зі слів краєзнавця Миколи Торяника, найімовірніше, це давні підземні ходи час від часу нагадують про своє існування. Поспілкувавшись із ним, ми дізнались, що років 30 тому на цьому ж місці була встановлена трансформаторна будка, яка через подібне сьогоднішньому провалля пішла під землю. У ті роки Микола Федорович, аби дослідити підземелля, спускався туди. Із його слів, хід глиняний, висотою від 1,90 до трьох метрів, місцями завалений. У місці, де земля час від часу просідає, ходи перетинаються. Один із них веде у бік центра міста, інший – у бік міської ради, ще один – паралельно кам’яній вулиці.
Роботи по відновленню і збереженню підземних ходів у Гадячі ведуться вже дуже довгий час. Микола Торяник розповідає, що подібних глиняних ходів по місту безліч, але є ще цікавіші – цегляні галереї. І якби взятися за їхню реставрацію, то вони могли б стати туристичною «фішкою» міста. Та, на жаль, попри потужну ініціативну команду, готову займатись цією справою, потрібна ще й підтримка влади і, в основному, фінансова. Як завжди, без грошей не обійтись.
Оксана Кириченко
Найдавніші ходи на території Гадяча відомі ще зі скіфських часів. Другий період, коли прокладали їх, – це часи Київської Русі. На жаль, про ці періоди немає достовірної інформації. Найактивніше копали підземелля в період Гетьманщини. Підземних споруд цього часу в Гадячі найбільше. Останній період створення підземель – період Північної війни, так звані «шведські» ходи. Правда невідомо, чи шведи самі копали підземелля, чи використовували існуючі. Більшість із підземель прокладена у твердій глині і частково збереглась до нашого часу. Багато пошкоджено обвалами або при будівництві. Виявлені і цегляні ходи, а саме цегляна підземна галерея. За мінімальними оцінками, довжина ходів вимірюється кілометрами, за максимальними – десятками кілометрів. Окрім цих споруд, були й інші: підземна козацька в’язниця, льохи для зберіганні припасів і військової амуніції, гетьманської скарбниці і найпотаємніші особисті сховки. Уже виявлено декілька таких, вони датуються по цеглі і способу кладки.
