У Ціпки їдуть з усієї країни

ціпки переселенці
Поділитися новиною

ціпки переселенціБлизько місяця тому по одному з телевізійних каналів вийшов сюжет, де мешканці Ціпків закликали всіх охочих, зокрема вимушених переселенців, урятувати школу, переселившись із дітьми до їхнього села. На той час у школі навчалося два десятки учнів, а треба мінімум 25, щоб навчальний заклад не закрили. У даному сюжеті голова с/р обіцяв допомогти з роботою, житлом та грошовою допомогою для багатодітних сімей.

Працівники редакції тижневика дізналися, що до Ціпків уже переїхало кілька сімей, тож вирішили поїхати та познайомитися з новими жителями. У сільраді про них дуже добре відгукуються і охоче допомагають. Розповідають, що переїхало три сім’ї, і усі багатодітні. Зізнаються, були такі, що пожили два дні і вирішили, що умови в селі їх не влаштовують. Сільський голова говорить, хоч мороки вистачає, але вони їм дуже раді і будуть намагатися допомагати всім, чим можуть. Розповідає, що ще чекають на дві сім’ї, які на днях повинні переїхати. Купити будинок сільрада, на жаль, можливості не має, тож підшукують будинки, які продаються або ж здаються в оренду, а переселенці тоді уже самі домовляються з господарями. У сільській раді розробили Програму, за якою на кожну дитину дошкільного та шкільного віку виплачують по 5 тис. грн, але для цього потрібно оформити дитину в садочок чи школу.    

«Розумію, чому у кожному дворі є автомобіль»

Перша сім’я придбала квартиру у двоповерховому будинку в Ціпках, і вже близько двох тижнів проживає там мама Ярослава із трьома дітками-школярами. Сама жінка – кримчанка, у зв’язку з подіями, які склалися в нашій країні, їм довелося переїхати до Дніпра, там прожили два з половиною роки. «Діти побачили сюжет по телевізору, ми вирішили зателефонувати, і те, що нам запропонували, сподобалося, тому й переїхали. Тато продав будинок у Криму, і за ці кошти я й купила тут квартиру. Попередні господарі виявилися дуже хорошими і добрими людьми, отже відразу і домовилися».

Розповідає, що дітки вже встигли адаптуватися до школи, місцеві дуже добрі і допомагають всім, чим можуть. Ніби вже і обжилися, але Ярослава зізнається, що аби звикнути, потрібен час. Працює перекладачем, через мережу Інтернет, цим займалася і в Дніпрі, каже, що там у неї залишилось багато друзів, з якими щовечора зідзвонюється.

Не задоволена мама трьох дітей лише тим, що немає можливості возити дітей до музичної школи чи на гуртки до міста, бо автобус, що ходить, має жахливий стан та й їздить не  згідно графіку.

«Такого автобуса я не бачила ніде. Я їздила ним один раз у місто, так це ж просто жах. Я дивуюся, як взагалі він ще їде, так ще до цього і водій, коли не в гарному настрої, може добряче нагрубити. Тепер я розумію, чому тут у кожному дворі є автомобіль, бо без нього тут не вижити».

Господарством уже обзавелися

Олексій Гузовський із дружиною Юлею та сімома дітками переїхали із Мелітополя.

«Мені зателефонувала мама, коли побачила сюжет, і запропонувала нам звернутися, що ми із задоволенням зробили. До цього часу свого житла не було, в основному проживали на квартирах, а з дітками і на квартиру неохоче брали. Коли приїхали до села, будинок вибрали за 10 хвилин, ним дуже задоволені. Міста тепер удосталь, дітлахам є де розгулятися. Тут гарне повітря, є земельна ділянка, та й малих потрібно привчати до роботи. Четверо ходять до школи, ось сина готуємо до садочка. Діти швидко адаптувалися до сільської школи, вона їм дуже подобається. Тут учителі приділяють більше уваги, чим у місті, та й успішність їхня явно покращилась. У Мелітополі перший клас був тільки в ігровій формі».

У місті Олексій займався ремонтом телефонів та комп’ютерів удома, цим планує займатися і тут, тим паче, що йому подобається ця робота, та й дружині зможе допомагати. Днями односельці допомогли подружжю воду провести, вже й господарством обзавелися – купили 20 курок та козу.

Хотіли і порося привезти, так тут карантин

Василь Давид переїхав із Решетилівського району із дружиною та чотирма дітьми два тижні тому. Трьох діток уже оформили до школи. Будинок купили у розстрочку.

«Так, мабуть, доля склалася, що переїхали сюди. А повідомила про сюжет по телевізору сестра, після чого ми швиденько в Інтернеті подивилися всю інформацію і разом із сім’єю вирішили, що це саме те, що нам потрібно. У Решетилівці тримали господарство, із собою привезли тільки курей, хотіли і поросят везти, але тут же карантин, тому довелось продати, бо були потрібні гроші на переїзд».

Василь став на облік у центр зайнятості, на весну планує влаштуватися на роботу трактористом, а дружина піде працювати на ферму. Нові господарі відразу приступили до роботи, у дворі лад навели, устигли запастися і дровами на зиму.

Мешканці села радо зустрічають нових жителів та задоволені, що школу в селі таки  не закриють.

Олександр Товстий, Оксана Руденко

НА ФОТО: Олексій Гузовський із найменшими 

LIVE OFFLINE
track image
Loading...