Кримінальне провадження про злочини, від яких потерпіли неповнолітні дівчата, завершили

Навесні цього року у Гадячі зазнали насильства три дівчини, дві з них – 2006 року народження.

30 вересня прокурор звернувся до суду з обвинувальним актом, за яким у вчиненні злочинів обвинувачено громадянина М., 1990 року народження. Молодий чоловік був затриманий 19 травня безпосередньо після вчинення злочину. На даний час він перебуває в місцях позбавлений волі. Громадянина обвинувачено у вчиненні: 21 березня – розбійного нападу на неповнолітню в районі автопарку, по вулиці Кіндратенка; 19 квітня – у вчиненні насильницьких дій сексуального характеру відносно малолітньої в районі Гадяцької загальноосвітньої школи №4 (територія земельних ділянок між мікрорайонами «Черемушки» та «Новобудови») та 19 травня – у вчиненні подібних протиправних дій відносно малолітньої в районі Гадяцької загальноосвітньої школи №2 (в яру між школою та мікрорайоном «Заяр»).

Під час досудового розслідування за підозрою у вчиненні злочину відносно малолітньої поблизу школи №4 20 квітня працівниками поліції був затриманий громадянин Володимир Рябуха, 20.07.1976 року народження. На вказану особу при пред’явленні для впізнання вказала малолітня потерпіла. На винуватість особи вказувала також сукупність інших непрямих доказів, зокрема: виявлення за місцем проживання громадянина штанів із нашаруванням ґрунту у ділянці коліна, речей, схожих на знаряддя злочину, особисті показання громадянина щодо його перебування неподалік місця вчинення злочину у час, близький до його вчинення, намагання втекти від поліцейських та інші. На підставі цих доказів В. Рябуха за рішенням колегії суддів апеляційного суду Полтавської області був взятий під варту, в якості запобіжного заходу і знаходився там протягом 50 діб, доки по кримінальному провадженню не були проведені інші важливі слідчі та процесуальні дії, які дали можливість ідентифікувати справжнього злочинця й упередити покарання особи, яка злочину не вчиняла.

Так, по кримінальному провадженню проведені молекулярно-генетичні експертизи за слідами, залишеними нападником при вчиненні злочину. Згідно висновків цих експертиз причетність до злочину В. Рябухи повністю виключається. Натомість факт вчинення насильства саме громадянином М. є безсумнівним. Після ознайомлення доказами обвинувачений М. зрозумів, що заперечувати очевидне немає сенсу, та визнав факт вчинення насильства щодо малолітніх, однак показання щодо обставин вчинення злочину дав у вигідному для себе світлі, без будь-якого каяття та усвідомлення тяжкості вчиненого.

Отже, у даному випадку завдяки об’єктивному досудовому розслідуванню, яке не зупинилося на зібранні первинних доказів, а дійсно ретельно їх перевірило та оцінило критично, маємо підґрунтя для законного та справедливого судового рішення у кримінальному провадженні. Докази щодо причетності В. Рябухи до вчинення злочину спростовані іншими беззаперечними доказами. На жаль, дійсно мала місце помилка потерпілої при описанні зовнішності нападника, у тому числі при його впізнанні. Але чи можна було, із одного боку, у тій ситуації повністю відкидати показання дитини щодо опису нападника, а з другого – зараз картати її за неправильний опис? Звичайно, ні! Дівчинка у свої неповні на той час 10 років пережила таке, що навіть не кожна доросла людина може витримати. У зв’язку з таким станом дівчинка фізіологічно не змогла у повній мірі відтворити та запам’ятати події, зробити їх правильну оцінку та усвідомити їх значення.

Досудове розслідування проводиться, щоб об’єктивно розібратися в обставинах тієї чи іншої події. Вручення особі письмового повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, затримання особи за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, взяття її під варту, застосування іншого запобіжного заходу, автоматично не свідчать про те, що ця особа дійсно винувата та що її винуватість у вчиненні злочину беззаперечно доведена. Згідно статті 62 Конституції України лише на підставі обвинувального вироку суду, що набрав законної сили, можна стверджувати, що певна особа вчинила той чи інший злочин. На сьогодні ми лише можемо говорити, що громадянин М. обвинувачується у вчиненні навесні поточного року тяжких злочинів відносно неповнолітніх дівчат, що про це є достатньо доказів. Однак, знову ж таки, винуватість цієї особи може встановити лише суд, а прокурор повинен у суді ще довести відповідні обвинувачення. До речі, громадянина М. у разі підтвердження судом обвинувачення може бути покарано доволі серйозно. Хоча безпосередньо за інкриміновані злочини йому загрожує максимальне покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 15 років, проте з урахуванням того, що ці особливо тяжкі злочини він вчинив, перебуваючи у розшуку за інший тяжкий злочин (за незаконне заволодіння транспортним засобом), за який він вже засуджений судом і за який вироком суду, що набрав законної сили, йому вже призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років, тому за сукупністю вироків громадянин М. може отримати максимальне покарання у виді позбавлення волі на строк до 20 років.

Користуючись нагодою, відзначу працівників поліції О. Нестеренка та О. Фенька, які 19 травня проявили пильність, не формально віднеслися до своїх службових обов’язків, а завдяки вжитим заходам виявили та затримали на одній із вулиць міста громадянина М. зі слідами вчинення злочину.

Д. Ходатенко, прокурор Гадяцького відділу Миргородської місцевої прокуратури, молодший радник юстиції