Гроші «в трубу» чи може далі куди?

У одному з останніх номерів «БМ» в статті «Гроші в трубу» було піднято, до речі, не вперше, досить серйозну тему перевірки на справність ДВК (димових та вентиляційних каналів) у житлових приміщеннях. Питання дійсно серйозне для всіх мешканців як міста, так і села. Але чогось воно зійшло практично нанівець, тобто до збору грошей і виписування, м’яко кажучи, «липових» актів.

Уявіть собі картину: 25-30 років тому в якійсь газеті, у тому числі в районці, з’являється матеріал, який висвітлює негативний факт в нашому житті, допущений нерадивим чиновником чи працівником. За цим би послідувало обговорення статті в трудовому колективі, далі оргвисновки, хтось отримав би догану або навіть було б звільнення з роботи. Чи могли бути застосовані інші методи впливу з виховною метою, щоб в подальшому не повторялись такі випадки. А потім давалась відповідь в газету про вжиті заходи по виправленню ситуації.

А що ж тепер? Прочитали, посміялись, і все, як і було раніше або навіть гірше. І ось приклад з перевіркою ДВК. Так от, завдання майстра – обстежити, перевірити на придатність до роботи ДВК, особливо перед опалювальним сезоном. І, звісно, після цього видається акт за підписом замовника (господаря), майстра-пічника, який перевіряє, та керівника організації. І все це скріплюється печаткою. Цей захід повинен убезпечити громадян від нещасних випадків при користуванні природним газом у побуті. Здавалось би, усе тут правильно і зрозуміло. Але ж складність полягає в тому, що таких спеціалістів у місті небагато, і виконати цю роботу більш-менш якісно вони практично не можуть, бо район великий. Свого часу для вирішення цього питання при газовому господарстві було створено курси, навчено і випущено групу таких спеціалістів, щоб при кожній сільській раді була людина, яка мала на місці виконувати таку роботу. Так, як це робить дільничний лікар, дільничний міліціонер, бібліотекар, аптекар і т.д. Тобто, не виїжджаючи нікуди, обслуговувати жителів населених пунктів, особливо це важливо для віддалених від району сіл.

Ідея нібито правильна. Чому ж вона занепала? Відповідь дуже проста. Ніхто не вимагав виконувати роботу якісно, головне – зібрати гроші і виписати акт. А за той час, що відпускався пічникові, практично неможливо було не те що заглянути в трубу, у двір не встигнув би зайти. Бо треба врахувати, що в багатьох місцях для якісного виконання роботи необхідно переодягнутись у робочий одяг, треба із собою хоч якісь інструменти носити, бо не в кожному дворі він є. Потім ще треба помити руки і виписати акт. А ще ж господарі не завжди вдома, а ще треба відбиватись від собак у дворах і т.д. Крім усього сказаного, будь-який пічник за ту плату, що залишається йому із загальної ціни за димовий акт, не те що трусити сажу, рук не захоче замазувати!

І ще не менш важлива сторона справи – моральна: Спеціалісту, який проживає в селі, совісно брати з своїх односельців солідну суму за роботу, якої він не виконував і з якої він отримає копійки. Як же це можна все зробити більш-менш реально на сьогоднішній день? Значно буде дешевше,  якщо виконавець буде на місці, він знатиме людей, їх будинки, особливості. Він може планомірно виконувати цю роботу. Ніде не сказано, що акт повинен бути виписаний одночасно у всіх будинках. Тим більше, акт дійсний один рік! На мій погляд, за робочий день можна обстежити 10-15 будинків, а якщо ще виконувати очистку ДВК, то ця цифра набагато зменшиться. Крім того, ціна за обстеження ДВК може бути значно нижча, а якщо треба буде виконати очистку, то ціна повинна бути договірна, враховуючи особливості (конструкцію ДВК, технічний стан). До речі, ніде не сказано, що очистку ДВК може виконувати тільки спеціаліст! Цю роботу може виконувати сам господар, якщо він, вибачте, не ледачий, і є, як кажуть в народі, трохи смальцю в голові, або за згодою кум, сват, брат. А вже перевірку і видачу акта виконає уповноважений на це спеціаліст.

Як же тепер виконується перевірка ДВК і видача актів? Вивішується оголошення, що такого-то числа будуть видаватись акти на ДВК у сільські раді. Приїжджає з району спеціаліст-пічник, йому так би мовити, «надається робоче місце»: стіл і стілець. І давай виписувати акти і збирати гроші! Про перевірку навіть ніхто і не говорить! Виходить: сільрада як осередок держави і державності на селі санкціонує видачу «липових» документів! Кому потрібна така перевірка? Кого ми дуримо?!!!  САМІ СЕБЕ! Уявіть собі, якби так проводився медогляд або техогляд або ще щось! То що ж будемо далі «липу» писати? Чи може взагалі це відмінити, адже користі від цього нікому, крім звичайно, тих, хто збирає «димові» гроші. Адже при підведенні газу при видачі первинного акту на ДВК усі зацікавлені досить таки прискіпливо вимагають виконання відповідних вимог. Може, це й правильно, уперше газ у хаті, що не кажи, а це небезпека, не всі знайомі з цим. Але з часом всі навчаться, усвідомлюють небезпеку, що таїть у собі неправильне поводження з природним газом, тим більше, про все це час від часу нагадують ЗМІ, особливо телебачення. Можливо, це важливо в багатоповерхівках, де через одного роззяву може постраждати весь стояк або навіть весь будинок. А в одноквартирному будинку, як кажуть, сам гаву вловив – сам і відповідай. Можливо, не кожного року перевіряти. Можливо, за бажанням самого господаря, що невпевнений у своїй безпеці. А так виходить абсурдна і анекдотична ситуація. Через відсутність «липового» папірця можеш не отримати субсидію або взагалі буде відключено газ. І мусиш, як у середньовіччя за димарі, нести данину невідомо кому і невідомо за що, адже зараз, особливо в селян, зайвих грошей не так вже й багато.

Для прикладу, поки машин на дорогах було мало, було кілька дорожніх інспекторів на район. Потім стало багато машин і відповідно побільшало інспекторів ДАІ, здавалось виглядали з-за кожного куща. Потім пожили-полаялись-посміялись-роздивились-підучились-порадились. І що? Машин стало ще більше, а інспекторів не побільшало, а зменшилось і знову стало, як колись, кілька на район, І живемо! То може, така еволюція повинна пройти і в перевірці димових та вентиляційних каналів у приватному секторі?

В. Терещенко