Кримінальна відповідальність за «продаж голосу» під час виборів

Статтею 71 Конституції України визначено, що виборцям гарантується вільне волевиявлення, яке забезпечується низкою нормативно-правових актів. Серед найпоширеніших видів перешкоджання здійсненню громадянином свого виборчого права є підкуп виборця.

Законодавцем підкуп виборця виділено в окрему статтю Кримінального кодексу України. Так, ч.2 ст. 160 Кримінального кодексу України передбачає за пропозицію, обіцянку або надання виборцю неправомірної вигоди за вчинення або не вчинення будь-яких дій, пов’язаних з безпосередньою реалізацією ним свого виборчого права, настання відповідальності у вигляді обмеження волі на строк до трьох років або позбавлення волі на той самий строк з позбавленням права обіймати певні посади, або займатися певною діяльністю на строк від одного до трьох років.

Якщо раніше кримінально караними були лише дії особи, яка підкупляла виборця, то, у зв’язку із змінами до Кримінального кодексу України від 14.10.2014 року, кримінальну відповідальність за підкуп несе також і виборець (частина 1 статті 160 Кримінального кодексу України) за:

– прийняття ним пропозиції, обіцянки неправомірної винагороди, за вчинення або не вчинення дій, пов’язаних із реалізацією ним свого виборчого права або права голосу;

– одержання такої неправомірної винагороди за вчинення або не вчинення дій, пов’язаних з реалізацією ним свого виборчого права або права голосу.

Конкретизовано перелік вказаних діянь:

• відмова від участі в голосуванні;
• голосування на виборчій дільниці більше одного разу;
• голосування за окремого кандидата на виборах або відмова від такого голосування, передання виборчого бюлетеня іншій особі.

Незалежно від фактичного волевиявлення особи та результатів голосування, дані діяння караються штрафом від ста до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на той самий строк.

Слід розуміти, що під прийняття ним обіцянки чи пропозиції неправомірної винагороди підпадає і укладення з представниками кандидата в народні депутати так званих «соціальних угод», після підписання яких виборець отримає цю винагороду.

У примітці до статті 160 Кримінального кодексу України визначено поняття неправомірної вигоди. Зокрема, до неї належить: кошти чи інше майно, переваги, пільги, послуги або нематеріальні активи, вартість яких перевищує три відсотки розміру мінімальної заробітної плати, що встановлюється Законом України «Про державний бюджет України» (тобто не перевищує 41,34 грн. (3% з 1378 грн.), які пропонують, обіцяють, надають чи одержують без законних на те підстав.

Наприклад, до таких можуть бути віднесені продуктові набори, що роздаються з агітаційних наметів кандидатів в народні депутати; гроші за голосування за того чи іншого кандидата; так звані безкоштовні обіди; консультації та надання медичної допомоги лікарями у разі забезпечення цих послуг одним з кандидатів і таке інше.

Окрім цього:

надання або отримання виборчого бюлетеня особою, яка не має права його надавати чи отримувати;

викрадення чи приховування виборчого бюлетеня;

надання виборцю заповненого виборчого бюлетеня;

голосування виборцем більше ніж один раз, – караються штрафом від ста до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на строк до трьох років (ст. 158¹ Кримінального кодексу України).

Л. Олексієнко, провідний спеціаліст управління юстиції