«Хто багатший – той правий»

Так словами людей, котрі не перший раз втрачають своє майно в горі судових розслідувань, можна прокоментувати ситуацію, що відбувається у селі Біленченківка.

Віталій Миколайович Безрук звернувся до редакції  «Базар Медіа в Україні» зі скаргою на Юрія Житченка, мовляв, той грубо заволодів його майном. Віталій Миколайович навіть встиг подати заяву в міліцію, котра вже дочекалась рішення суду, за словами обох сторін, сумнівного.

В. Безрук отримав у спадок зерносклад від батька. Поряд із його накриттям, яке займає близько 100 квадратних метрів, розміщується комплекс уже згаданого Ю. Житченка.

Наша група журналістів разом із позивачем прибули на місце, котре фігурує у сварці. На воротах видніється новий замок. «Це не мій, – продовжує позивач. – Зламали ворота, і я тепер не можу туди потрапити».

Справа триває більше 2 місяців. Переглядаючи рішення суду, Віталій тільки безнадійно відмахується. Він уже представляв свою документацію на право власності в суді, однак це не зупиняє місцевого підприємця стояти на своєму. Земельна ділянка під будівлею силососховища колишнього СТОВ «Дружба», у селі Біленченківка Гадяцького району, належить до земельного фонду сільської ради. В.М. Безрук демонструє нам копії документів і надає всю інформацію, що підтверджує їх законність.

Слід зауважити, що Ю. Житченко навіть не намагався попередньо поспілкуватися з позивачем у спробі викупу чи оренди будівлі.

Віталій Безрук може залишитися без майна, адже мова йде не лише про накриття, у справі мають місце причіп, сівалка зернова та частина силосної ями, а приблизна вартість ділянки сягає 11 тисяч гривень.

Судовим розслідуванням установлено відсутність кримінального правопорушення, хоча досудове розслідування було проведено не повно, і ряд обставин залишись не з’ясованими. Як визнає сам суддя, їх з’ясування має суттєве значення для цієї справи. Так чиє це майно? І чому робота слідчого була виконана неякісно?   

Уже на місці ми намагалися розібратися у цій справі. Через 10 хвилин до нас з’являється самопроголошений власник цієї ділянки і заявляє, начебто його замовили, щоб публічно принизити.

«Рішення суду є. Апеляційного і звичайного, – звертається до журналістів, ігноруючи позивача, Юрій Житченко. – На чиєму ви боці?»

На наше прохання пред’явити документи на право власності будівлею Юрій Якович посилається на те, що на жодний із розташованих складів немає відповідних паперів, тільки інформація про рік побудування та інші технічні довідки, і стверджує, що позивач підробив документи, які суд визнав правомірними. «Ви бачили ці документи? Він їх підробив. І просто змінив дату в накладних. Ви тут ніхто. У даній ситуації ви ніхто», – підвищує голос підприємець і продовжує аргументувати свою позицію статусом представника «Жито-3», де розташоване силососховище. Він направляє нас до сільської ради, де, за його словами, лежить уся відповідна документація.

Ми звернулися до голови сільської ради села Біленченківка. Сергій Олександрович на наше запитання з приводу наявності документів Житченка чітко відповідає: «Його документів у нас немає. Я знаю, що там відбувається. Він просто захопив пай. Ви розумієте, у чому справа: цей склад знаходиться у власності чотирьох осіб, і тільки один із них зараз живий, – натякає голова на В.М. Безрука та його спадок. – Однак є одне «але». Він може з легкістю переоформити документи на себе, але ж усе впирається в гроші».

Продовжуючи розмову з журналістами, Юрій Житченко наполягає на своєму, недовірливо спостерігаючи за роботою фотографа: «Правоохоронні органи були тут. І вони б віддали склад йому, якби це було його добро». Також підприємець говорить, що майно Віталія знаходиться за парканом, показуючи на порожню ділянку за нею.

Нагадаємо, що більшість території знаходиться у власності Житченка, за винятком цього складу, котрий навіть не приєднаний навісом до інших будівель.

Розмова обривається, щойно ми знову просимо надати документи підприємця та вирішити суперечку раз і назавжди. Але той відмовляється, крокуючи з іншими працівниками в напрямку приміщення (якого???). Останні також відмовляються від будь-яких коментарів.

Неправомірність дій визнав навіть заступник міністра Авакова, на прийом до якого Віталію Безруку вдалося потрапити, показати документи справи та підтвердити власні слова. Однак щойно керівництво закінчило свій візит, справа почала затухати і зараз знаходиться в юридичному вакуумі.

Після 10 хвилин суперечки прибув патруль міліції зі слідчим. Раніше розпочате кримінальне провадження вже встигли закрити без попередження для позивача, що не дало змогу вчасно оскаржити рішення суду. Лише через деякий час копії документів були представлені, і справа знову рушила. Але в якому напрямку?

«Ніхто в міліції не хоче братися за це, тому я сподіваюсь на громадськість», – говорить Віталій, оформляючи нову заяву для слідчого.   

«Базар Медіа в Україні»