Люди здорові там, де чисте повітря

Майже щодня «димить» наше місто – палять побутове сміття та бур’яни. Разом з тим, усе частіше чуємо нарікання людей на те, що скакає тиск, чи дитина без видимих причин починає кашляти, а в деякий навіть відмовляють ніжки. І ніхто не може чи не хоче пов’язати ці проблеми з екологічною ситуацією.

Можливо, люди не задумуються, що вони палять, і як це потім відбивається на здоров’ї.

«Люди добрі, допоможіть напоумити наших сусідів! І навесні, і восени палять на ділянці багаття і кидають в них різний непотріб, у тому числі поліетиленові пакети, пляшки, плівку… Жах! Ми буквально задихаємося від диму і смороду. Мало того, вони розкидають попіл по ділянці, підгодовують ним овочі. Поясніть їм, будь ласка, якої шкоди вони завдають і оточуючим, і довкіллю. Ваша газета користується довірою у громадян, може, і наші сусіди прислухаються до ваших рекомендацій. Одна надія – на вас».

Л.П. Лук’яненко.

ХАЙ ГОРИТЬ!

Зараз майже всі  продукти харчування запаковуються в поліетиленові пакети, ми використовуємо пластикові пляшки та іншу упаковку. На природу прихоплюємо з собою і одноразовий посуд, такий зручний у користуванні.

Що робити З ЦИМ сміттям? У багаття? Заклик екологів позбутися легковажної звички влаштовувати багаття з плівки та іншого пластика має переконливі аргументи. Перш ніж кинути у вогонь пластик, задумаємося над наслідками його горіння.

Згадуючи шкільний курс органічної хімії, багато хто скаже,  що при спалюванні поліетиленової плівки утворюються тільки вуглекислий газ і вода. Це справедливо лише при повному згорянні, але у звичайному вогнищі температурні умови для цього недостатні. Тому в продуктах горіння будуть присутні чадний газ, ненасичені вуглеводні пологи (алкени) і бензопірен – це токсичні речовини! Бензопірен, зокрема, викликає онкологічні захворювання. До складу різних пластикових плівок входять стабілізатори, барвники, водовідштовхувальні добавки. При їх спалюванні утворюється більш широкий спектр токсичних сполук.

Далі – більше… На особливу увагу заслуговує полівінілхлоридний пластик (ПВХ). З нього виготовляють пластикові пляшки, одноразовий посуд, упаковку для харчових продуктів тощо. ПВХ нешкідливий для продуктів харчування, але отруйний при утилізації. При його спалюванні утворюються вкрай отруйні для живих організмів речовини. Одна з них – фосген. Для тих, хто не здригнувся при цьому слові, пояснюємо, що ця хімічна сполука належить до засобів масового знищення як бойова отруйна речовина.

Серед інших продуктів горіння ПВХ потрібно назвати вже згадуваний бензопірен, хлористий водень, який на повітрі перетворюється в сильну кислоту – соляну, а також діоксини. Останній – продукт злого генія людини, так як в природі такі речовини природним шляхом не утворюються. Розкладаються вони дуже довго – більше 100 років, але в той же час в 200 разів більш отруйні, ніж відома отрута кураре. Токсикологи віднесли ці речовини до універсальних клітинних отрут. Обстеживши райони поховання попелу, який містить діоксини, учені виявили їх у молоці корів. Значить, із ґрунту вони потрапляють у рослини, які з’їдаються тваринами, і, не змінюючись, засвоюються їх організмами. У великій кількості діоксини впливають на психіку людини, призводять до передчасного старіння і навіть змінюють генетику живих організмів.

Але якщо ПВХ не спалювати, а складати в купу, то проблему безпечної утилізації теж не вдасться вирішити, тому що при розпаді також утворюються отрути, і вони напряму потраплять в ґрунт.

Гори сміття в наших містах і селах, на берегах водойм, на жаль, не рідкість, але підпалювати його – злочин проти Природи

Пофарбовані пластмаси також містять важкі метали. Це ж відноситься і до будівельного сміття, особливо небезпечні свинець і кадмій. При спалюванні сміття вони залишаються в попелі, а також частково потрапляють у повітря. Перебуваючи біля такого багаття, ми дихаємо отруйним повітрям, важкі метали надходять у ґрунт, звідти – у рослини. Якщо це овочеві рослини, то вони опиняються на нашому столі, накопичуються в нашому організмі і згубно впливають наше здоров’я.

Давайте припинимо геноцид проти самих себе!

СВИНЕЦЬ  – легко потрапляє в кров. Він може підвищити тиск, викликати судоми, сприяє розвитку невропатологій. Особливо небезпечний цей елемент для маленьких дітей. Навіть відносно низький рівень вмісту свинцю в крові може згубно позначитися на розумовому розвитку і поведінці дитини. Особливо небезпечний свинець для дітей до 5 років, оскільки їхня нервова система ще не сформувалася. А організм маленьких дітей засвоює до 50% свинцю,  який потрапляє до нього, тоді як в організм дорослого – близько 10%.

КАДМІЙ – один із найнебезпечніших токсикантів середовища, він значно токсичніший за свинець. Потрапивши одного разу в наш організм, кадмій виводиться дуже повільно – по 0,1% на добу. При повторному попаданні він накопичується в органах, викликаючи ураження кісток, легень, нирок, порушення функції статевих залоз, і може стати причиною онкозахворювань. Медики пов’язують виникнення деяких депресій із накопиченням в організмі свинцю, ртуті, алюмінію.

Друкарська фарба може містити свинець, кадмій та інші токсичні елементи і з’єднання. Тож найрозумніше – вивозити пластикове сміття на організовані сміттєзвалища. Нехай утилізацією сміття займаються професіонали.

Підготувала Валентина Йотка.

Продовження читайте в наступному номері.