Щорічний зліт байкерів дає про себе знати

Чотири колеса возять тіло, а два – душу!

Гадячани вже звикли до того, що наприкінці липня здригається повітря від гуркоту спорт-байків і горить асфальт від гуми ретро-мотоциклів. Це щорічний зліт байкерів дає про себе знати. Цьогорічний мото-фест, як і два попередніх, зібрав на пляжі «бабайка», що праворуч від станції «Лодочна», любителів двоколісних з усіх куточків України. І щороку, за словами  організаторів заходу, географія учасників збільшується.

Із самісінького ранку на зеленому майданчику пляжу не стихали мотори. Усі поспішали встигнути на об’їзд міста колоною та освячення в одному із храмів району. За кілька годин до цього на мото-фест навідалися і ми, щоб дізнатися, чим цікавий цьогорічний зліт байкерів. А також познайомитися з найцікавішими власниками мототранспорту. 

Проходимо пропускний пункт. Виявляється, вхід на фестиваль платний. Щоправда лише для чоловіків. Нас зустрічає заступник голови громадської організації «Гадяч Мото-Рух» Володимир Гунько або просто Гуня. Від нього дізнаємося, що площу пляжу цьогоріч не збільшували, лише прибрали та почистили.

– Вигребли сміття. У канаві його було стільки, що один пакет витягуєш, а ще три за ним тягнуться. Також відремонтували сцену.

– Чому пляж називається «бабайка»? – питаємо

– Точно не скажу, але кажуть, що це пов’язано з колишніми жителями цього місця.

Володимир розповідає, що вже з’їхалося близько 150 мотоциклів, не враховуючи місцевих байкерів.

– На цьому місці зліт організовуємо лише останні два роки. Перед тим були на «Лодочній». Але будемо піднімати питання, щоб цю територію якось закріпили за нами, – продовжує Гуня.

Розповідає, звідки з’їхалися байкери: Київ, Харків, Балаклея, Дніпропетровськ, Суми, Ніжин, Прилуки, Ромни. І це далеко не повний перелік.

– Формат пляжного уїк-енду подобається всім. Увечері будуть виступати 4 рок-групи, із Зінькова та Києва. Три виходи файєр-шоу, – говорить Володимир.

У цьому році байкери організували збір коштів на допомогу українській армії.

Нашу увагу привернув великий чорний мотоцикл із коляскою. Підходимо, щоб познайомитись із його пасажирами. Виявляється, це завітали до нас гості із Полтави Віталій та Віра. Розповідають, що в Гадячі вперше. Щойно повернулися з моря і не змогли пропустити наш фестиваль. Про свого «залізного коня» розповідають із неприхованою гордістю: марка «Днєпр», 8 років тому знайшли його під парканом, збирали по деталях. Удосконалювали як могли, 12 тисяч гривень у нього вклали! Проте тепер плекають, як рідну дитину. Він у них найулюбленіший, усі далекі поїздки пройшли разом. Лише одна незручність є у мотоцикла – містом їздити незручно.

Зустрілися нам і місцеві любителі двоколісних коней. Микола Субота привіз на зліт своїх дітей Аню (10 років) і Сашу (7 років).  У ході розмови дізнаємося, що діти разом із татом відвідують байкерські зльоти, тільки-но навчилися ходити. «Мотоцикл старенький, відвідуємо тільки найближчі фестивалі. Далеко не ризикуємо їхати, – усміхаючись, розповідає Микола Субота. –  Жінка на мотоциклі не їздить, але й не заважає. Поважає наше захоплення».

Пройшовши далі, ми побачили купу людей, які зібралися біля незвичайного триколісного мотоцикла. Підходимо знайомитись. Власника звуть  Євген Семиволос, приїхав із Полтави.  Гадяцький фестиваль відвідує з 2008 року. Мотоцикл називається «трайк-навігатор» (власник відкриває свою таємницю і говорить, що його трайк перероблений із автомобіля). Чоловік за професією кіномеханік, тимчасово перекваліфікувався у автослюсаря і власноруч зробив транспорт своєї мрії.  Із собою у подорож прихопив двох пасажирів і скелета Артьомку  – так лагідно називає байкер свого іграшкового пасажира, який завжди супроводжує свого хазяїна на задньому бампері.

На цьому ми закінчили наше знайомство із байк-життям. А вам пропонуємо найзахоплюючі фото.

Олена Козаченко

Оксана Кириченко