«Я б могла ці три роки віддати Батьківщині!»

Катерина Ковальова – майбутній лікар. Здобуті в медакадемії знання нині підкріпляє практикою в Гадяцькій лікарні. Але молодій дівчині цього замало, тому вона вирішила записатися добровольцем у Національну гвардію. І все чекає, коли пролунає дзвінок із райвійськкомату.

«Я ще місяць назад записалася, а може й більше. Дала у приймальню військовий квиток, мене відмітили і все. Сказали, що подзвонять», – розповідає дівчина.

А як же відреагували на це працівники райвійськкомату?

«Радісно сприйняли, з посмішкою. Я вийшла відтіля, як герой. Мабуть же, перша із жінок», – продовжує.

А мама, рідні як сприйняли Ваше бажання? Не відмовляли?

«Ні, мама мене вважає розумною, мовляв, я знаю, що роблю».

Насправді, бажання піти лікарем у військову частину у Катерини Ковальової з’явилося давно. Ще в серпні минулого року вона хотіли піти служити у контрактну армію. Про це також повідомила у райвійськкоматі, але, певно, дівчині спочатку потрібно закінчити навчання, бо позитивної відповіді вона так і не почула.

«Я б пішла на контракт, та три роки потрібно відпрацювати на державу, так би мовити, віддати борг країні за державне навчання», – говорить Катерина. – Але я б могла ці три роки віддати Батьківщині!»

На питання, чому ж так хочеться осягнути не зовсім жіночу спеціальність військового лікаря, дівчина відповіла так: «А от не знаю, чогось тягне. Можливо, тому, що там порядок, дисципліна».

А ще, мабуть, Катерину вразили останні події в країні: чимало молодих дівчат пішли медсестрами на Майдан, рятуючи життя борцям за справедливість.

«І я б поїхала на Майдан, якби не інтернатура, якби робота дозволяла. І бинтувала, і уколи б робила… Я готова і в гарячу точку піти», – емоційно продовжує розмову. 

У Катерини Ковальової в рідні були військові – дядько ніс службу на морському флоті далекої Півночі.

Чи заберуть дівчину-інтерна слідкувати за здоров’ям військових – не відомо, та й, здається, у роботі нашого військкомату прагнення прекрасної половини людства захищати кордони держави вперше. Але надія Катерини Ковальової не вмирає, а ми, у свою чергу, віримо, що патріотизм дівчини ще знадобиться, але не на полі бою. 

Катерина Олексіївна Ковальова

Народилася 27.06.1990 року в селі Веприк.

У 2007 році, після закінчення школи, вступила до Полтавської академії УМСА.

З 2010 по 2013 рр. працювала у Полтавській обласній клінічній психіатричній лікарні імені Мальцева.

З 2013 року проходить інтернатуру у відділенні сімейної медицини при  Гадяцькій центральній лікарні.

З отриманим дипломом лікаря піде працювати за направленням у Веприцький ФАП.

Має старшого брата.

Незаміжня. Любить грати в азартні ігри та ходити в баню.

Олена Козаченко

Фото Оксани Кириченко