Дзвінок у редакцію
«Мені 75 років. Прожила життя. Подивіться навколо – який беспредєл! Що оце робиться? Базар оцей стоїть понад дорогою. Собаки-коти бігають, машини їздять, пилюка летить звідусіль! А вони продають молочну продукцію в пластикових пляшках. Хто знає, як вони, ті пляшки, милися? А може, вони їх там же на базарі і збирають? І взагалі, не можна ж в пляшках продавать! Куди дивиться наша санстанція? Пора вже б і лад навести! Хіба ж Тетяна не бачить? Ти ж керувала. Ти ж пишеш «треба навести лад в місті». Чого ж ти за 12 років свого правління так і не навела порядки?
Кладовище найгірше в районі. Навіть у сусідніх районах хужого немає, ні в Зінькові, ні в Лохвиці! Заборчик зламаний – страшне що робиться! Ти ж хазяйка! Я жителька Заяра. Зараз лікуюсь на денному стаціонарі. Автобус, який їде з Будищ, біля «Хуторянки» загрузиться – і вже повен, не можна сісти. Пустили отой «з турботою про ветеранів» (про яких ветеранів, га?) з Підварка на Молодіжну. Чого не можна пустить до нас? Хай він буде і платний, ми ж не проти.
Я пенсіонер. Пенсія мала, ткнуть оту 1000 гривень – і що з нею робить? А яке все дороге! Ну, це все не важливо. Якби тільки війни не було! Було злиденне дитинство і на старості таке настало…»
