«Хто швидко допоміг – той допоміг двічі!»

Практично кожна людина має якісь знання щодо надання першої допомоги. На превеликий жаль, у більшості випадків цей набір знань є мішаниною стереотипів і чуток, і застосування його на практиці є не просто марним, але й небезпечним. Уміння надати першу допомогу стало дуже актуальним після подій на Майдані і можливих подій в Україні у зв’язку з інтервенцією російських військ на нашу територію. Зараз ми живемо в такий напружений час, коли будь-який громадянин нашої країни може опинитись у надзвичайній ситуації. Отже:

Щоб знати, що робити в екстреній ситуації, я звернулася до Гадяцької підстанції ЕМД  СЕМД  №4, м. Миргород. Відповідає на запитання фельдшер виїзної бригади з 30-річним стажем Олександр Сердюк.

«Перш за все, надання першої допомоги має бути вчасним та швидким. Осіб, які отримали важкі травми, забороняється переносити до прибуття лікаря або іншої кваліфікованої особи, крім випадків, коли їх потрібно винести з небезпечного місця.

Перелом – це порушення цілості кістки. Переломи характеризуються різким болем (посилюється при спробі змінити положення), деформацією кістки, припухлістю місця перелому. Для уважного огляду необхідно роздягнути потерпілого. Одяг спочатку знімають зі здорової, а потім з хворої кінцівки. Хвору кінцівку завжди порівнюють із здоровою. При відкритому переломі, тобто коли на місці перелому рана, перша допомога, перш за все, полягає в зупинці кровотечі і накладанні стерильної пов’язки. При цьому потрібно слідкувати за тим, щоб уламки кістки не занурювалися вглиб рани, оскільки в подальшому це може призвести до запалення та загнивання кістки. Зупинивши кровотечу та наклавши пов’язку, пошкодженій кінцівці забезпечують спокій шинуванням. Шинування полягає в прикріпленні до кінцівки різних шин для надання нерухомості уламків зламаної кінцівки. Воно є найважливішим засобом попередження шоку, бо значно зменшує біль в області перелому. Крім того, воно оберігає тканини, що оточують місце перелом, від додаткових пошкоджень під час транспортування. При шинуванні необхідно дотримуватися наступних правил: забезпечити нерухомість принаймні двох найближчих суглобів (одного – вище перелому, іншого – нижче). А при пошкодженні стегна – трьох суглобів нижньої кінцівки (тазостегнового, колінного, гомілкового). Шинна пов’язка не повинна стискати великі судини, нерви та уламки кісток, шину краще обгорнути ватою та обмотати бинтом. Якщо це неможливо, шину накладають поверх м’якої підкладки (рушник тощо).

При закритих переломах шини завжди накладають поверх одягу та взуття; якщо перелом відкритий – лише після накладання пов’язки і зупинки кровотечі, накладання джгута. Фіксують шину бинтами, хусточками тощо.

Для іммобілізації пошкоджених руки чи ноги використовують стандартні та імпровізовані шини. Звичайно при наданні першої допомоги для короткочасної фіксації використовують різний підручний матеріал: дощечки, картон, палки тощо, оскільки стандартних шин під рукою не буває. Якщо матеріал, з якого можна зробити шину, відсутній, для фіксації хворої руки допускається прибинтовування її до тулуба, а пошкодженої ноги – до здорової ноги. Шину накладають від хребта до пальців руки, беручи найближчі до пошкодженої кістки два суглоби – плечовий і ліктьовий, а при переломі нижнього кінця кістки – і променево-зап’ястковий. Перед цим шину моделюють за зразком здорової руки, обгорнувши ватою чи будь-якою іншою м’якою підкладкою. Шину прибинтовують до руки бинтом, руку підвішують на косинку.

Забороняються будь-які спроби самостійного зіставлення кісткових відламків або вправлення вивихів.

Травма хребта відноситься до числа важких ушкоджень організму. Ваші дії: обережно покладіть потерпілого на рівну поверхню; не допускайте прогинання хребта; при переломі шийного відділу хребта зафіксуйте його, поклавши на шию товстий шар вати, який можна закріпити, наприклад, газетою, згорнутою у вигляді коміра; під шию і плечі підкладіть подушки або згортки одягу. Якнайшвидше викличте «швидку медичну допомогу» для госпіталізації потерпілого у відділення травматології

При травмі голови необхідно: покласти потерпілого на спину; зафіксувати голову з двох сторін м’якими валиками і накласти тугу пов’язку; при наявності рани накласти стерильну пов’язку; покласти «холод»; забезпечити спокій; при блювоті (у несвідомому стані) повернути голову потерпілого набік.

При ударах необхідно: прикласти холод до місця удару; накласти тугу пов’язку.

При розтягуванні зв’язок необхідно: зафіксувати травмовану кінцівку за допомогою бинтів, шин, підручних матеріалів тощо; забезпечити спокій травмованої кінцівки; прикласти «холод» до місця травми.

Травматичний токсикоз – розвивається як наслідок тривалого здавлювання тканин. Фактори, які зумовлюють тяжкість ушкодження: локалізація здавлювання, його тривалість, обсяг, сила, вік потерпілого. Основні ознаки травматичного токсикозу: місцеві (біль у місці здавлювання, набряк тканин, крововилив, пухирці) та загальні ознаки травматичного шоку. Перша медична допомога при травматичному токсикозі – визволення від здавлювання, туга пов’язка, джгут вище місця здавлювання, накладання стерильної пов’язки при наявності ран, іммобілізація кінцівок, знеболювання, застосування холоду, зігрівання потерпілого, транспортування до лікувального закладу.

При будь-якій подібній травмі сюди ж належать і розсічення, колоті рани і подібні неприємності, відкривається кровотеча.

КРОВОТЕЧІ

Капілярна: Перш за все, потрібно переконатися, що рана чиста. Якщо ж у неї потрапив якась бруд, її необхідно промити холодною водою. Краї рани (але тільки краї! Йод у рані – це опік для тканин) слід обробити йодом або зеленкою. Причому, якщо розсічення або поріз досить великі, і, судячи з усього, буде потрібно накладатись шви, краще для знезараження вибрати йод. У цьому випадку лікарю буде краще видно краї рани. При невеликій капілярній кровотечі досить чистого (а краще стерильного) бинта, а то й просто пластиру. Не слід робити пов’язку занадто тугою (це порушує кровообіг), але зісковзувати вона теж не повинна. Правильно накладена пов’язка вбереже від інфікування, вбере в себе виділення з рани і зупинить кровотечу.

Якщо ви не просто порізалися, а пошкодили вену, це набагато гірше, але не смертельно. Головне, вчасно вжити заходів. Кров у цьому випадку буде текти з рани темно-червоним повільним рівномірним струменем. Щоб зупинити таку кровотечу, потрібно здавити місце ушкодження. Для цього поверх пов’язки, наприклад з бинта, накладіть щільно згорнутий валик з марлі або носової хустки, досить туго затягніть або перебинтуйте його. Здавлюючу пов’язку можна використовувати і при сильних капілярних і кровотечах з невеликих артерій.

Артеріальна кровотеча – найнебезпечніша травма. У цьому випадку яскраво-червона кров б’є з рани пульсуючим струменем. Надавати медичну допомогу при ушкодженні артерії треба швидко, так як існує реальна небезпека, що людина загине від втрати крові. Щоб зупинити кров, необхідно накласти джгут вище місця пошкодження, але якнайближче до рани. Якщо у вашій аптечці немає спеціального гумового джгута, то замість нього відмінно підійдуть і ремінь, і будь-яка мотузка. Пережимати артерію потрібно рівно на стільки, щоб зупинити кровотечу, не дужче і не слабше. І врахуйте, що через півтори–дві години (а на холоді через годину) джгут треба зняти хоча б на півхвилини чи на хвилину, щоб уникнути омертвіння тканин. А потім можна знову його накласти, але трохи вище попереднього. Однак при особливо сильній кровотечі цього краще не робити, бо кілька зайвих секунд можуть коштувати людині життя. У всіх випадках після надання першої допомоги треба, щоб потерпілого оглянув лікар».

Спілкувалась Оксана Кириченко

Про поранення, опіки, анафілактичний та больовий шок читайте в наступних випусках тижневика.