Чи загрожує нам дефіцит товарів і різке зростання цін
Під час останніх масованих атак росія цілеспрямовано завдала ударів по українських підприємствах, виробництвах, торговельних та логістичних комплексах. Під ворожим вогнем опинилися склади великих торговельних мереж, логістичних операторів і компаній доставки. Внаслідок обстрілів є загиблі та поранені, а бізнес зазнав значних матеріальних втрат.
Одразу після цього соціальними мережами почали ширитися повідомлення про нібито неминучий дефіцит товарів, різке подорожчання продуктів і необхідність терміново скуповувати все необхідне. Такі заяви викликали занепокоєння серед українців.
Втім, експерти, представники ритейлу та економісти закликають не піддаватися паніці. Попри масштаб руйнувань, вони наголошують: підстав говорити про загальнонаціональний дефіцит товарів наразі немає. Так, окремі труднощі можливі, але вони матимуть локальний і тимчасовий характер.
росія намагається посіяти паніку не менше, ніж завдати матеріальних збитків
Останні масовані атаки вкотре продемонстрували, що росія продовжує цілеспрямовано бити не лише по військових чи енергетичних об’єктах, а й по цивільній економічній інфраструктурі. Під ударами опиняються виробничі підприємства, складські комплекси, логістичні центри, торговельні мережі та служби доставки. Такі атаки мають не лише завдати бізнесу багатомільйонних збитків, а й створити проблеми для мільйонів українців, які щодня купують продукти, ліки, засоби гігієни та інші товари першої необхідності.
Саме тому після кожного подібного обстрілу інформаційний простір буквально заповнюється повідомленнями про нібито неминучий дефіцит товарів, різке зростання цін або необхідність терміново робити великі запаси. Такі чутки швидко поширюються в соціальних мережах, месенджерах і навіть місцевих чатах, змушуючи людей хвилюватися за власну безпеку та добробут.
Втім, економісти наголошують: саме паніка часто стає значно небезпечнішою за самі наслідки обстрілів. Якщо люди масово починають скуповувати продукти, побутову хімію чи інші товари «про запас», магазини можуть тимчасово залишитися без окремих позицій навіть тоді, коли проблем із постачанням фактично немає. Саме тому експерти закликають не піддаватися емоціям і не створювати штучний ажіотажний попит.
Український бізнес працює в умовах повномасштабної війни вже не перший рік. За цей час торговельні мережі, виробники та логістичні компанії змушені були повністю переглянути принципи своєї роботи. Якщо на початку вторгнення окремі підприємства справді не були готові до настільки масштабних викликів, то сьогодні більшість із них мають кілька варіантів дій на випадок втрати одного зі складів чи логістичних центрів.
Фахівці пояснюють, що сучасна система постачання значно складніша, ніж може здатися пересічному покупцеві. Один магазин рідко залежить від одного складу. Великі торговельні мережі формують запаси одразу в кількох регіонах країни, використовують різні транспортні маршрути та можуть швидко змінювати логістику залежно від безпекової ситуації. Якщо один логістичний центр виходить із ладу, його функції частково або повністю перебирають інші склади. Саме тому руйнування окремого об’єкта не означає, що вся система перестає працювати.
Звичайно, це не означає, що наслідків атак взагалі не буде. Бізнесу доведеться відновлювати склади, закуповувати нове обладнання, ремонтувати транспорт, перебудовувати маршрути доставки та нести додаткові витрати. На це потрібні кошти, час і людські ресурси. Однак це насамперед проблема підприємств, які зазнали ударів, а не причина для загальнонаціонального дефіциту товарів.
Не менш важливо розуміти, що асортимент магазинів постійно змінюється навіть у мирний час. Якщо певний виробник тимчасово не зможе поставити свою продукцію, торговельні мережі замінять її товарами інших українських або іноземних брендів. Покупець може не знайти звичну торгову марку, але це зовсім не означає, що полиці залишаться порожніми. Саме такий сценарій сьогодні називають найбільш імовірним представники українського ритейлу.
Ще один важливий фактор, який допомагає уникнути дефіциту, — висока конкуренція між торговельними мережами. Кожна компанія зацікавлена якнайшвидше відновити постачання, адже порожні полиці означають втрату покупців і прибутку. Тому бізнес оперативно шукає нових постачальників, змінює логістичні маршрути та переорієнтовує свої товарні потоки. Саме ця конкуренція сьогодні є одним із головних чинників стабільності українського споживчого ринку.
Чи буде дефіцит товарів?
В Асоціації ритейлерів України пояснюють, що сучасні торговельні мережі вже давно працюють в умовах війни. За роки повномасштабного вторгнення бізнес навчився швидко перебудовувати логістику, змінювати маршрути постачання та оперативно реагувати на наслідки російських атак.
Більшість великих мереж мають: кілька складських комплексів у різних областях; альтернативні маршрути доставки; власний або орендований транспорт; можливість швидко перерозподіляти продукцію між магазинами. Саме тому навіть знищення окремих логістичних центрів не означає, що товари зникнуть із полиць по всій Україні.
Що все ж може змінитися
Експерти не виключають, що найближчим часом покупці можуть помітити певні незручності.
Якщо на зруйнованому складі зберігалися значні запаси конкретної продукції, у певних магазинах окремого регіону асортимент може тимчасово скоротитися. У такому разі компанії доставлятимуть товари з інших складів, оперативно замовлятимуть нові партії або замінюватимуть окремі бренди аналогічною продукцією інших виробників.
Тобто покупці можуть зіткнутися не з порожніми полицями, а, наприклад, із тим, що звичний бренд тимчасово буде відсутній, натомість з’явиться аналог.
Крім того, через додаткові витрати торговельні мережі можуть дещо скоротити кількість акційних пропозицій.
Найбільших втрат зазнав бізнес
Найскладніша ситуація нині саме у компаній, чиї склади та логістичні центри були знищені.
Йдеться не лише про втрату приміщень, а й про пошкодження дорогого обладнання, транспорту, товарних запасів та необхідність фактично заново будувати логістичні процеси. Особливо непросто буде маркетплейсам, логістичним операторам і службам доставки, через які працюють тисячі українських підприємців.
Чи зростуть ціни?
Фахівці також не прогнозують різкого стрибка цін лише через останні російські удари.
Разом із тим підприємства вже змушені витрачати більше коштів на оренду нових складів, зміну маршрутів доставки, резервний транспорт, охорону, страхування та відновлення запасів продукції.
Втім, остаточна ціна товару залежить не тільки від логістики. На неї також впливають курс валют, ціни на пальне, електроенергію, закупівельна вартість продукції, рівень зарплат та конкуренція між торговельними мережами. Саме тому бізнес далеко не завжди може повністю перекласти свої додаткові витрати на покупця.
Хороший урожай має стримати дефіцит і різке подорожчання продуктів
Ще одним важливим фактором, який сьогодні працює на користь українських споживачів, експерти називають цьогорічний урожай. Попри повномасштабну війну, постійні обстріли та складну ситуацію в окремих регіонах, аграрії продовжують збирати врожай, а внутрішній ринок отримує достатню кількість продовольства.
За прогнозами фахівців, цього року в Україні планують зібрати понад 80 мільйонів тонн зернових та олійних культур. Це майже відповідає минулорічним показникам і дозволяє розраховувати на стабільне забезпечення внутрішнього ринку. Крім того, фермери збільшили площі під овочевими культурами, зокрема картоплею, цибулею, зеленню, спаржею та іншими овочами. Саме достатня пропозиція продукції не дасть сформуватися дефіциту продовольчих товарів навіть попри складну безпекову ситуацію.
Експерти звертають увагу, що сьогодні ціни на продукти визначаються не лише логістикою чи наслідками російських атак. Не менш важливу роль відіграє баланс між попитом і пропозицією. Якщо продукції на ринку достатньо, продавці змушені конкурувати між собою, а це не дозволяє цінам різко зростати навіть за умови збільшення окремих витрат бізнесу.
Показовою є ситуація на овочевому ринку. Уже зараз окремі овочі коштують дешевше, ніж торік у цей самий період. Хоча морква, буряк і капуста поки залишаються дорожчими, економісти не прогнозують серйозних цінових потрясінь до завершення сезону. Натомість у міру надходження нового врожаю на ринок вартість більшості сезонної продукції поступово знижується.
Крім того, під час активної жнивної кампанії традиційно збільшується пропозиція зерна. Це впливає на закупівельні ціни та допомагає стабілізувати вартість борошна, круп і частини інших продуктів харчування. Після завершення збору врожаю ринок поступово повертається до звичних сезонних цінових коливань.
Фахівці також прогнозують, що вже у серпні українці можуть побачити суттєве здешевлення багатьох сезонних овочів і фруктів. Зокрема, овочі борщового набору можуть подешевшати ще на 15–25%, огірки, помідори та кабачки — на 20–30%, а кавуни, дині, яблука й груші — приблизно на 10–15%. Це частково компенсує можливе незначне подорожчання окремих товарів, яке може виникнути через дорожчу логістику або коливання валютного курсу.
Саме тому економісти радять оцінювати ситуацію комплексно. Попри руйнування окремих логістичних об’єктів, український аграрний сектор продовжує забезпечувати країну продовольством, а хороший урожай залишається одним із головних чинників, який допоможе втримати стабільність на внутрішньому ринку та не допустити дефіциту продуктів харчування.
Економісти закликають не піддаватися паніці
Експерт Економічного дискусійного клубу Олег Пендзин наголошує: навіть якщо окремі бренди тимчасово зникнуть із полиць, їх швидко замінять аналогічні товари інших виробників.
Перший віцепрезидент Торгово-промислової палати України Михайло Непран також застерігає українців від панічних закупівель. За його словами, російська пропаганда намагатиметься поширювати інформацію про нібито порожні полиці магазинів, однак підстав для цього немає.Експерти наголошують: серйозного дефіциту товарів не очікується, а можливе незначне подорожчання окремих категорій продукції буде пов’язане насамперед зі зростанням логістичних витрат.
Держава вже готує підтримку
Після серії російських ударів уряд уже працює над підтримкою підприємств, які постраждали від атак. Зокрема, АРМА та Фонд державного майна мають підготувати перелік державних приміщень, які можна буде використовувати як нові складські потужності. Також розглядаються програми кредитної підтримки, розширення логістичних маршрутів, удосконалення митних коридорів та механізми страхування воєнних ризиків за участю міжнародних партнерів.
Що буде з продуктами найближчим часом
Економісти прогнозують, що окремі категорії товарів усе ж можуть дещо подорожчати. Насамперед це яйця, молочна продукція, м’ясо, хліб, риба та окремі імпортні товари. Причинами стануть подорожчання логістики, зміни валютного курсу та сезонні чинники.
Водночас хороші новини також є. Завдяки активному збору врожаю в серпні можуть істотно подешевшати овочі борщового набору, огірки, помідори, кабачки, кавуни, дині, яблука та груші. Крім того, цьогорічний урожай зернових і олійних культур має допомогти втримати стабільну ситуацію на продовольчому ринку та не допустити дефіциту.
росія продовжує цілеспрямовано бити по українській економіці, намагаючись зруйнувати логістику, торговельну інфраструктуру та виробництва. Однак досвід останніх років показує: український бізнес навчився працювати навіть у надзвичайно складних умовах.
Так, окремі товари можуть тимчасово змінитися, певні бренди — ненадовго зникнути з полиць, а деякі категорії продукції — незначно зрости в ціні. Проте масового дефіциту чи порожніх магазинів, про які поширюють чутки, експерти не прогнозують. Найголовніше зараз — не піддаватися паніці та не створювати ажіотажний попит, адже саме він може призвести до штучних проблем значно швидше, ніж наслідки самих обстрілів.
«БМ»
