У Гадячі не знають, що робити з 9-класниками та планують, як змінити план шкільної мережі
Нещодавно, в Гадяцькій міській раді відбулося засідання постійної комісії з питань регламенту, депутатської діяльності та етики, забезпечення законності і правопорядку, зв’язків із засобами масової інформації, охорони здоров’я, освіти, культури, молоді, спорту, туризму, соціальної політики, захисту прав військових, учасників бойових дій, ветеранів війни та їх родин. Відео засідання оприлюднили на сайті громади.
Комісія розглядала дуже важливе питання про затвердження плану розвитку шкільної мережі Гадяцької міської територіальної громади, яка має бути із 1 вересня 2027 року.
Нагадаємо, із 2027 року в Україні стартує реформа старшої школи в рамках «Нової української школи» (НУШ), що передбачає перехід до 12-річного навчання з профільними 10-12 класами, де учні обиратимуть напрям (академічний ліцей або професійний коледж), формуватимуть індивідуальні освітні траєкторії, поглиблюючи знання за інтересами, що готує їх до університету або професії. Ключові зміни включають створення великих академічних ліцеїв для профільного навчання та можливість поєднувати предмети, відповідаючи міжнародним стандартам.
Спершу Станіслав Бутенко, начальників відділу освіти, молоді та спорту Гадяцької міської ради пояснив необхідність цього засідання:
«Це питання потребує включення також і до стратегії розвитку освіти, яка передбачається до розгляду в січні, на найближчому засіданні сесії міської ради. Ну і необхідно знову затвердити план шкільної мережі, який ми вже, правда, з вами затверджували два роки тому.
Це було саме 29 грудня 2023 року. Але на превеликий жаль реформа шкільної освіти, яка відбувається в Україні, вона наскільки непослідовна і змінна, що нам доводиться тепер знову вносити певні зміни в цю шкільну мережу.
Окрім цього, засідання комісії необхідне, щоб підготувати рішення до сесії. Освітянська комісія повинна сформувати якусь єдину думку, надати рекомендації, а сесія, де будуть присутні всі депутати, уже буде затверджувати цей план мережі,».
Чому освітянську реформу називають непослідовною?
Станіслав Бутенко нагадує, що так звана «непослідовність» тягнеться ще із 2017 року. Саме з тих років Україні почали запроваджувати «Нову українську школу», яка передбачала кардинальні зміни в освіті.
На кілька років раніше аналогічну систему впровадили у сусідній Польщі, коли початкова школа окремо, базова школа (п’яті-дев’яті класи) окремо і ліцеї або старша школа теж існує окремо.
Тоді ж в Україні передбачалося впровадження цієї ж європейської моделі – старша школа повинна була бути відокремленою, а заклад, де навчатимуться 10-12 класи підпорядковуватиметься обласній адміністрації. Тоді, в Гадячі таким і навчальним закладом визначили теперішній Гадяцький ліцей №2.
Через деякий час «реформа» змінилася – старшу школу вирішили підпорядкувати місцевим громадам.
«Нас просили знову визначити, які заклади старшої школи залишаться початкової, а які будуть середньої ланки.
Коли ми зібралися, щоб вирішити, який же заклад «подати», щоб він був одним ліцеєм, а всі решта були заклади гімназіями із початковою і середньої освітою, ми так і не прийшли до спільної думки.
Від області нас уже тоді попередили, що закладом обласного підпорядкування визначили теперішній Гадяцький профільний ліцей імені Т.Г.Шевченка (колишня школа-інтернат). Тобто, цей навчальний заклад також повинен був бути обов’язково ліцеєм.
Від міста ж ми визначились, що всі наші навчальні заклади заслуговують бути ліцеями. Таке ж рішення ми подали в область.
Але, у відповідь за нас визначили один заклад, в якому навчалась найбільша кількість дітей – Гадяцький опорний ліцей імені Лесі Українки, колишня четверта школа.
У той час, в опорному ліцеї саме з’явилось таке поняття, як «осередок захисту України». Тому ми вирішили прийняти цей варіант і паралельно просити державне фінансування, щоб розвивати заклад і таки зробити з нього ліцей.
Щойно запустили цей проект, у кінці 2024 року в державі з’явився новий законопроект, яким знову передбачили зміни до формування навчальної мережі. В цьому законопроекті уже передбачалося, що ліцеї, тобто старша школа, ні в якому випадку не повинна бути із початковою школою в одному приміщенні.
Ми відвідали купу семінарів, нам пояснювали на прикладі міст, де вже впроваджується реформа – Шептицький (колишній Червоноград), Кременчук, Миргород. Ми зустрічались з представниками профільного Міністерства та погоджувались, що дійсно це найкраща структура освіти. Уявляєте, що всі діти закінчують в гімназії дев’ять класів, а потім вони ідуть в новий заклад, куди сходяться такі ж учні з інших громад, тобто немає прив’язаності до свого класу, і вибирають собі «чистий» профіль. Чим більше класів і цих профілів, тим більше буде, як кажуть, у дітей можливостей. Хтось обере біологічний, хтось з стем-лабораторії, хтось природничий, хтось гуманітарний чи філологічний.
Але без початкової ланки, тобто набираючи тільки 10-й, 11-й, 12-й клас, будучи тільки «чистим ліцеєм», наш навчальний заклад, у порівнянні із «школою-інтернатом», був би не повністю завантаженим. Ми розуміємо, що наш, місцевий ліцей не набере такої кількості дітей, як обласний, конкурувати із ними буде дуже важко.
Тоді, ми вирішили запропонувати Департаменту освіти такий варіант – усі школи, які підпорядковуються Гадяцькій громаді перевести в гімназії, де навчатимуть до 9 класу, а «школа-інтернат» повинна була набирати тільки 10-12 класи», – пояснив Станіслав Бутенко.
Запропоновану модель, нібито, погодили в обласному Департаменті освіти. Таким чином, всі діти у громаді мали б доступ до високоякісної профільної освіти.
Але, не так сталося, як гадалося – з’явився новий законопроект, обговорення якого відбулося в грудні минулого року. Простими словами у ньому викладена нова редакція положень про ліцеї. Згідно нього відтепер, в одному навчальному закладі дозволяється мати і початкову, і середню, і старшу ланку. Потім стало відомо, що Гадяцький профільний ліцей імені Т.Г.Шевченка бере участь зараз у так званому пілотному проекті, який і передбачає наявність усіх трьох ланок освіти.
«Школа-інтернат не зможе фізично прийняти усіх дітей. Адже, уявіть собі, скільки на сьогодні дев’ятих класів. По нашій громаді це 219 дітей. Із них приблизно половина планує продовжувати навчання в школі, решта ітимуть у профтехосвіту. Ми порахували по всіх громадах Гадяччини, то виходить, що десь 219 дітей тільки однієї паралелі дев’ятих класів.
Чи приймуть їх усіх? А ще ж будуть класи підтягатися, які будуть після цього, які 11-ті, 12-ті класи. Тобто 50 класів вони в себе розмістять чи ні?
Реформа, яку передбачали першочергово, що це буде європейська модель,тепер буде схрещена з радянським напрямком. Відбиратимуть кращих.
Тому, будучи загнаними в такі рамки, ми вимушені будемо створювати свій ліцей, що вимагає значних капіталовкладень. До того ж у нас залишилось тільки два роки для цього. Наприклад, я відвідав найближчу першу школу, то близько 8 мільйонів необхідно, щоб хоча б провести косметичні ремонти, необхідні у першу чергу, для створення належних умов. Якщо брати інші школи, то можу назвати і більші суми.
Який саме профільний ліцей із Гадяцької громади ми проситимемо внести до орієнтованого переліку закладів освіти, що забезпечуватимуть здобуття повної загальної середньої освіти з 1 вересня 2027го року, постійна комісія з питань освіти, науки і культури Полтавської обласної ради, повинна розглянути до 1 червня», – підсумував Станіслав Бутенко.
Один із навчальних закладів доведеться закрити
Із слів начальника відділу освіти, усі заклади освіти сьогодні знаходяться практично в рівних умовах. До того ж, рівень народжуваності у громаді говорить про те, що, в близькій перспективі, один із навчальних закладів в місті, доведеться закрити. Адже, орієнтовно, із 2031-2032 років буде обмаль учнів.
Якщо брати до уваги проектну потужність міських навчальних закладів, то найбільше розмістити учнів може Гадяцький опорний ліцей імені Лесі Українки (усього 1296).
Але на сьогоднішній день додатково там можуть розмістити усього 2 класи, решта зайняті.
Також, відповідно положень, у новоствореному ліцеї, на паралелі повинно бути два класи від 24 до 30 дітей, та три профілі.
Проте, Станіслав Бутенко впевнений, що в найближчі 3-4 роки 100% ліцей матиме змогу набирати по три-чотири класи. Адже, уже сьогодні є заявки від сусідніх громад із проханням прийняти їхніх учнів у 10-11 класи. Підвезення учнів із інших громад повинна забезпечити кожна громада самостійно.
Ще один казус – взагалі не визначена доля сьогоднішніх 9-класників
Чим закінчиться ці освітянські експерименти – не зрозуміло. Начальник відділу освіти погоджується, що передбачити щось неможливо.
Окрім цього він поділився занепокоєнням стосовно невизначеності подальшої долі учнів, які навчаються в дев’ятих класах.
«Діти, які навчаються на сьогоднішній день в дев’ятому класі, не за програмою «Нова українська школа», повинні навчатися 11 років. Проте, є казус – у 2026 році ми ще маємо право їх навчати, бо в нас ще заклади називаються ліцеями. Але вже в 2027 році, ми всі наші навчальні заклади повинні будемо перейменувати в гімназії. Проблема в тому, що гімназії вже не зможуть видати документ про закінчення ліцею.
Поки не зрозуміло взагалі як бути далі. Або ж область подасть рекомендацію не набирати цих учнів на навчання в 10-11 класах. Або ж, можливо, у вигляді експерименту, дадуть можливість довчитися цим дітям у їхніх навчальних закладах.
Реформа не до кінця продумана. У той же час, вони впроваджують пілотний проект, у якому участь бере «школа-інтернат». І це значить, що якщо сьогоднішні дев’ятикласники переведуться в «школу-інтернат», то діти будуть вимушені навчатися вже не два роки, а три, тобто 12 класів замість 11. Але, водночас, для цих дітей не буде можливості, після закінчення 12 класу вступити одразу на другий курс вищого навчального закладу, як заявляється для інших учасників «пілоту».
Тобто, на сьогоднішній день ситуація, поки що, взагалі не визначена.
Що вирішили?
На комісії озвучили переваги і недоліки кожного Гадяцького ліцею, який у перспективі зможе стати академічним. Серед переваг ліцею №1: розташування,уже виконаний ремонт харчоблоку та даху. Недоліки: необхідність проводити капремонт спортзалу, потребує заміни вікон, підлоги. Має можливість додатково розташувати чотири класи.
Ліцей №2 – найстаріший. Із недоліків: зношеність будівлі, відсутність актової зали. Серед переваг – вони на сьогоднішній день знаходять місця для додаткових 6 ліцейних класів.
Третій ліцей має актову залу, спортивний зал, відремонтований дах зроблений, але потрібен ремонт харчоблоку. Достатньо класних кімнат – є можливості розташувати 8 класів.
Четвертий ліцей – найбільш пристосований по будівельних рамках: два спортзали, актовий зал, мають осередок захисту України, укриття на найкращому рівні. Але мінус в тому, що вони можуть розташувати тільки 2 додаткових класи. Також необхідний ремонт даху, харчоблока.
Члени засідання домовились найближчим часом комісійно відвідати кожен навчальний заклад. Остаточну обґрунтовану пропозицію представлять на січневій сесії міської ради – вже тоді депутатський корпус вирішуватиме підтримувати його чи ні.
За матеріалами відео засідання комісії.
