Гадяч говорив про тих, кого чекають
У Міжнародний день зниклих безвісти у Гадячі відбулися одразу дві акції на підтримку родин військовополонених та зниклих безвісти Захисників.
Вулицями пройшов автопробіг «Єдності та пам’яті» — із державними та військовими прапорами, щоб вкотре нагадати: ми пам’ятаємо про тих, хто не виходить на зв’язок, але чиє повернення додому щодня чекають їхні рідні. Захід у Гадячі був частиною всеукраїнської акції підтримки.
Ще одна акція відбулася біля «Дерева надії» у міському парку, де зібралися рідні та близькі військовослужбовців, які вважаються зниклими безвісти або перебувають у полоні. Поруч — світлини Захисників, їхні імена та обличчя. За кожним із них — родина, яка чекає, вірить і не дозволяє забути.
Для тих, хто чекає, немає поняття «просто минув ще один день». Є телефон, на який постійно чекають дзвінка. Є двері, які хочеться відчинити й побачити рідну людину. Є віра, яку неможливо пояснити словами.
Ці люди вкотре нагадали всім: зниклий безвісти — не забутий. Його шукають. Його чекають. За нього борються.
І це чекання об’єднує не лише Гадяч. Подібні акції цього дня відбулися і в інших громадах Гадяччини, адже біль родин зниклих безвісти — спільний для всієї громади.
Масштаб цієї трагедії важко осягнути: понад 114 тисяч цивільних і військових в Україні нині вважаються зниклими безвісти за особливих обставин.
Тому такі акції — не просто заходи. Це голос родин, які чекають. Нагадування суспільству. Сигнал тим, від кого залежить пошук і повернення наших людей.
Ми пам’ятаємо. Ми говоримо про них. Ми чекаємо разом. І віримо, що кожна родина дочекається своєї найважливішої звістки — «Він повертається додому».
«БМ»
