«Знову баба Галя палить» – як слідкують за пожежною безпекою у Вельбівському лісництві

Лісівник Андрій Сидоренко пильно вдивляється у монітор. Здалеку видніється цівка диму з-поміж дерев. «О, дивіться, знову палять», – стримано й навіть беземоційно говорить пан Андрій, ніби це явище він бачить щодня. Згодом лісівник подає висновок колегам: «Це знову баба Галя палить, виїжджайте до неї».

Так минають робочі зміни працівників Вельбівського лісництва на півночі області. Весна – найбільш продуктивна й водночас проблемна пора для лісівників. У цей час вони висаджують ліс, слідкують за пожежною безпекою, заготовляють деревину та насадження на продаж. ЗМІСТ побував у Вельбівському лісництві.

«Щодня щось палять». Як слідкують за пожежною безпекою у Вельбівському лісництві

На вході до офісу лісівників зустрічає помічник лісничого Андрій Сидоренко. На його плечах лежить відповідальність за значну частину лісівничих завдань. Його «офіс» – чи не найбільша кімната з двома «плазмами», які стали очима лісівників. Це відеосистема, що дозволяє відстежувати пожежну безпеку в реальному часі. Ще кілька років тому про таке біля Вельбівки навіть не мріяли.

Відеокамери та монітори запускають у пожежонебезпечний період – від часу, коли зійшов сніг у березні й до стійкої вологої погоди у листопаді:

«Пожежі бувають часто. Тільки у нас торік було дві лісові пожежі. Також часто сухостій горить на полях, уздовж доріг і на луках, де балки. Щодня якесь задимлення ми фіксуємо», – розповідає Андрій Сидоренко та показує як працює система відеоспостереження.

П’ять сусідніх лісництв – Вельбівське, Бірківське, Краснолуцьке, Лютенське та Безвіднянське – у фокусі камер лісівників зі світанку й до темряви. У світлий час доби за камерами слідкують сторож та черговий, які у випадку небезпеки триматимуть зв’язок із рятувальниками.

«Якщо сторож побачив дим, одразу повідомляє чергового. Той своєю чергою повідомляє керівництво, яке тримає зв’язок з лісгоспом. Викликаємо усіх, дивимося, чи це дійсно пожежа і наскільки вона серйозна. Після цього залучаємо пожежників», – говорить Андрій Сидоренко. 

Поки помічник лісничого пояснював принцип роботи відеосистеми, на камерах побачили задимлення. Одразу вдалося дізнатися точні координати й побачити, що місцева мешканка розпалила багаття поблизу своєї садиби. У такому випадку лісівники звертаються до рятувальників, які виїжджають на місце події та виписують штрафи паліям сухостою. 

Лісопожежну станцію розгорнули за кількадесят метрів від офісу лісівників. Просторе подвір’я та вишикувані в ряд гаражі. Мабуть, їх будували «за стандартом» сільських пожежних станцій. На подвір’ї видно новий трактор та свіжофарбований пожежний ЗІЛ зразка 80-х років минулого століття: бригада з дев’яти рятівників лісу завжди напоготові.

Якщо черговий бачить пожежу і підтверджується, що це відбувається у Вельбівському лісництві, звʼязуються з начальником лісопожежної станції, а той – з водієм і направляє його на місце пожежі. Водії тримають зв’язок з бійцями бригади й виїжджають на гасіння:

«Найпершими прибувають бійці лісової охорони з ранцями. Відразу потрібно трохи локалізувати пожежу й дочекатися трактора або машини. У “пожежці” є вода та рукав для гасіння вогню, а локалізувати вогнище допоможе трактор з плугом. Він оборює ділянку, аби вогонь не перекидався далі», – каже Андрій Сидоренко.

Якщо ж пожежа надто масштабна і лісівники не можуть впоратися, викликають на допомогу рятувальників.

І ось пожежники вивозять на подвір’я свою «новинку» – модульну установку для гасіння вогню. Лісівники отримали техніку цьогоріч, тож ще не встигли використати в роботі. Невеликий причеп із цистерною всередині, який може допомогти загасити полумʼя, що знищує сухостій або інші незначні загоряння. Також модуль годиться й для патрулювання лісу, коли мобільні групи виїжджають для перевірки: лісівники чіпляють техніку до робочого Duster та їдуть на місце події.