Псел потребує очищення

Екосистема України щоденно потерпає від впливу військових дій. Повітря, грунти, ліси, водойми – все це щоденно забруднюється внаслідок вибухів, пожеж, бомбардування, руйнування промислових об’єктів, тощо.

Та окрім цього, українці й самі є неабияким «джерелом забруднення» довкілля.
Наприклад, підприємства щоденно зливають у водойми промислові чи господарчо-побутові відходи, а громадяни бездумно та безвідповідально закидають прибережні зони звичайним сміттям, як наслідок воно потрапляє у річки.
Що стосується першого варіанту – на території області лише за останній рік зафіксували й піддали розголосу щонайменше чотири випадки забруднення водойм внаслідок роботи підприємств та заводів, що призвело до негативних наслідків у сфері екології.
Наприклад, у липні минулого року, в результаті потрапляння у річку Псел відходів з Глобинського свинокомплексу, відбулося катастрофічне забруднення річки, в результаті чого стався масовий мор риби. Також у серпні поліція розслідувала справу щодо забруднення ще однієї водойми поблизу Глобино, де місцеві мешканці виявили мертвих птахів та рибу. У цьому звинувачували «Глобинський маслозавод». А поблизу Диканьки, через прорив каналізації утворився струмок із нечистот, причиною якого стало зношення та руйнування обладнання очисних споруд. Унаслідок цього, поблизу річки Говтва, на відкритий ґрунт потрапили води каналізації. Подібне сталося й у Полтаві, у грудні 2023-го, але нечистоти там потрапили до каскаду Пушкарівських ставків.

Псел у смітниках
А от що стосується засмічення прибережних зон звичайним сміттям – на жаль, це притаманно й гадячанам. Що неприємно вразило – це купи сміття як на березі так й у річці. У мережі місцеві реагували відповідно на наш допис стосовно цієї ситуації:
Галина Шестопал: «Навіть свині сміття так не викидають. Такий смітник роблять лише тварини на двох ногах»;
Андрій Канівець: «Хіба так важко забрати сміття після себе та по дорозі додому викинути у сміттєвий бак?»;
Вікторія Лабаш: «Прийшла весна і все сміття тепер назовні. Жах».

Дуже шкода, що деякі люди не замислюються про
наслідки та байдуже ставляться до природи свого рідного краю… Соромно за таких громадян!

Небезпечний «затор»
Також під одним з мостів, у воді утворився «затор» з гілок, колод, хмизу, бляшанок, пластикових та скляних пляшок й іншого сміття – і ця ситуація потребує окремої уваги, оскільки подібне забруднення не лише перешкоджає протіканню води у річці, але й створює загрозу пошкодження опор мосту. Подібне траплялося й раніше.
У березні 2017 року, працівники філії «Гадяцький райавтодор» ліквідували корчохід на річці Псел, щоб убезпечити від руйнування мостові споруди. Робота працівників ДП «Полтавський облавтодор» дозволила вчасно виявити ризики та приступити до розчищення річки від гілля та сміття. Та після цього, більш глобальним очищенням річки від забруднень у нас не займалися.
У 2018 році, під час одного з інтерв’ю міський голова розповідав про наміри подати заявку на розчистку Псла в Обласний екологічний фонд у 2019 році. Але цього так і не сталося. Процедура очищення виявилась складна і дороговартісна.
Хто прибере утворений затор у річці?

Досвід інших
До прикладу, у 2017 році, у двох селах Полтавського та Диканського районів з настанням весни засмітилися два мости через річку Ворскла, у селах Сем’янівка та Гавронці. У Сем’янівської сільраді тоді повідомили, що місток нікому не належить, зазвичай навесні голова сільради відшукує можливості, щоб прибрати з нього сміття та відновити, за необхідності. А у Диканському районі повідомили, що РДА спільно з ДСНС та місцевим приватним підприємством, у разі необхідності, займаються прибиранням сміття у річці поблизу мосту.
Подібна ситуація із затором на ділянці біля мосту через Псел нещодавно склалася й у Кременчуцькому районі. Минулого тижня там також виявили накопичення затоплених крон дерев, чагарників, коренів та сміття. У Кременчуцькій РВА доручили ліквідувати сміттєвий затор працівникам ДСНС, поліції, Агентству місцевих доріг та Офісу водних ресурсів.
Погодьтесь, добре, коли влада реагує та вирішує проблему, а не відкладає «на потім», або взагалі нічого не робить, як у нас.

Анжела Замотаєва