Путівник для ….або як із кар’єра зробити смітник

З-поміж усіх живих істот на Землі людина займає найвищий щабель у розвитку. Причиною тому, як відомо, є присутність інтелекту, що робить нас істотно сильнішими в порівнянні з іншими видами. Людина придумала колесо, плуг, двигун внутрішнього згорання, засіяла весь Світ бетонними джунглями і впевнено панує на планеті. Одним із наслідків прогресу є забруднення навколишнього середовища, про що роками говорять у всіх кінцях земної кулі. Проблем і їх причин дуже багато, тому конкретизуємо – сьогодні хочу поговорити про сміття.

На минулому тижні редакція отримала телефонний дзвінок, в якому була інформація про те, що у кар’єр цегельного заводу, що розташований між Гадячем, Степаненками (Ковалевщина) і Біленченківкою, комунальники та і всі кому заманеться вивозять непотріб.

Коли ми прибули на місце подій поліція вже там працювала. Серед куп сміття стояв КамАЗ, у кузові – уламки глиняної хати та інші будівельні відходи, недалеко від нього знаходився трактор, в причепі якого були свіжоспиляні гілки. Водії не встигли висипати сміття , тож були спіймані «на гарячому». Трактор належить МКП «Комунсервіс», а КамАЗ приватному підприємцю з Гадяча. Водії говорити на камеру відмовлялись, трохи згодом ми побачили, що приїхав Микола Ємець, директор комунального підприємства, постоявши подалі від фотооб’єктивів преси, через дві хвилини поїхав, ніби нічого й не було. Представник цегельного заводу повідомив, що ніби то була якась усна домовленість, що комунальники викидають гілки, а потім переб’ють їх на щепу і все приберуть. Нажаль, як відомо, домовленості «на словах» у нашій країні не працюють і кар’єр буквально засипали різним сміттям, яке вивозилось туди далеко не один раз.

Що ж ми маємо? Керівництво комунального підприємства, яке отримує гроші з наших податків навіть не має ніякого уявлення про закон та мораль. Вони мають на увазі тільки прибуток, а ще мають гарних знайомих та друзів, які по таким же домовленостям висипають «своє» сміття в спільну купу. Мають нахабство робити брудні справи посеред білого дня, тихо посміюючись, розказуючи байки про те, що «Їхав у Хитці на звалище і заблудився»…

Де ж той славнозвісний інтелект та цивілізованість, якими так пишаються всі прямоходячі? Чи далеко ми, володарі планети, відійшли від свиней?

Владислав Лидзарь.