Куди везтимуть Гадяцько-Зіньківське сміття
Протягом кількох тижнів на Гадяччині не вщухають розмови стосовно повідомлення, яке оприлюднила Полтавська обласна рада – про Регіональний план управління відходами. Прочитавши у ЗМІ інформацію про те, що область поділять на 5 кластерів, куди і звозитимуть відходи, громадськість обурилась – невже створення «Гадяч-Зіньківського» кластера значить, що сміття із багатьох громад везтимуть саме до нас, на Гадяччину? Ми вирішили детальніше розібратися у цьому питанні.
Що таке «кластери» і хто їх вигадав?
Під час засідання Робочої групи з розробки Регіонального плану управління відходами до 2030 року повідомили, що у Полтавській області в системі планування управління твердими побутовими відходами наразі сформували кластери навколо планових об’єктів переробки: Лубенсько-Пирятинський, Миргородський, Кременчуцький, Полтавський та Гадяч-Зіньківський.
Розробляли Регіональний план, враховуючи 11 видів відходів. Основну увагу все ж зосередили на твердих. Визначили, що окрім побудови об’єктів для їх переробки, для області потенційно необхідні й підприємства для переробки відходів тваринництва та виробничої промисловості. Територіальні громади, які зацікавлені сприяти в розміщенні таких об’єктів на своїх територіях, мали змогу долучитися до обговорень та надати свої пропозиції.
Доцент кафедри прикладної екології та природокористування Національного університету «Полтавська політехніка імені Ю. Кондратюка», член робочої групи Оксана Ілляш під час однієї із нарад в ОДА розповіла, які пропозиції надходили від громад:
«Лубенсько-Пирятинський кластер, можливо, розпочинатиме із перехідного сценарію – у вигляді двох підкластерів із двома регіональними об’єктами оброблення відходів. Один із них буде у Пирятинській тергромаді.
Лубенська громада розглядає територію, на якій можна розмістити переробні технології. Оржиця й Хорол ведуть перемовини із останньою щодо міжмуніципального співробітництва. Ромоданівська громада має варіанти приєднання або до Миргородського, або до Лубенського кластеру. Проте в майбутньому обидва підкластери мають розглядати майданчик для розміщення переробного комплексу, який би обслуговував весь кластер.»
Також стало відомо, що є варіант утворення двох підкластерів і в Миргородському кластері – Лохвицького та Шишацького.
Кременчуцький кластер єдиний залишився у тих межах, які початково розглядалися. Майже всі громади Кременчуцького району висловили готовність до створення єдиного кластеру й транспортуванні відходів на майбутній сортувально-переробний комплекс у Горішніх Плавнях. Кременчуцька громада готова проводити реконструкцію свого сміттєзвалища й приведення його до статусу полігону, до розміщення сортувальної станції.
Окрім цього, Оксана Ілляш повідомила, що Зіньківська, Котелевська, Опішнянська громади, які із початку були віднесені до Полтавського кластера, розглядають кілька варіантів: лишитися в кластері чи приєднатися до відокремленого Гадяцько-Зіньківського підкластеру. Адже, останній може функціонувати тільки як перехідний сценарій до моменту появи потужних переробних комплексів.
А от про позицію громад Гадяччини не сказали ані слова. Склалося враження, що вони взагалі не брали участі у обговореннях, або просто виявили байдужість до цього питання…
Про комплекс із переробки ТПВ у Тютюрівщині
У 2018 році, тодішня Гадяцька РДА, активно просувала ідею побудувати на території колишньої тракторної бригади, поблизу села Тютюрівщина, комплекс із сортування та переробки твердих побутових відходів.
Звісно, на громадських слуханнях, жителі неодноразово висловлювали незгоду, навіть на розробку документації для будівництва такого об’єкту. Тодішній сільський голова Анатолій Койло запевняв, що районна влада не обговорювала із ним, та жителями громади, це питання. У той же час, містобудівна проектна документація, із порушеннями, але таки була виготовлена. На це із районного бюджету виділили 300 тисяч гривень.
За інформацією, якою володіла редакція, на переробне підприємство, для якого відводили земельну ділянку загальною площею близько 4,5 гектара, планували звозити побутові відходи із сусідніх районів.
Як тоді пояснював Володимир Кирченков, директор КП «Сервіс», яке орендувало земельну ділянку, де планувалося будівництво заводу, замовником робіт був Департамент містобудування і комунального господарства Полтавської ОДА. Будівництво, орієнтовною вартістю 60 мільйонів гривень, планував здійснювати Український центр фітотехнологій (м. Харків). А КП «Сервіс» у подальшому зобов’язувалось експлуатувати цей комплекс. Згідно офіційної інформації планувався роздільний збір ТПВ та відбір вторинної сировини. Органічні залишки обіцяли обробляти ензимами (спеціальними бактеріями), щоб вони перегнивали, а поживні рештки вивозили у поля і яри. До речі, перед тим, як проводити будівництво, ділянку обіцяли дослідити на відповідність усіх норм природоохоронного, екологічного і усіх інших законодавств.
Проте, через супротив громади і прискіпливу увагу преси до цього питання, будівництво так і не почали. Відповідно, громади колишнього Гадяцького району, взялися сортувати сміття самостійно – ліквідували частину сміттєзвалищ і закупили баки. А гроші, виділені із районного бюджету на розробку документації для будівництва комплексу, фактично були витрачені дарма.
Де Гадяцька сортувальна лінія?
Уперше про лінію для сортування заговорили ще у 2014 році. Тодішній мер, спільно із депутатським корпусом, прийняв рішення про її придбання, щоб врегулювати конфлікт із жителями Хитців, які вимагали повного закриття міського сміттєзвалища, яке розташоване на території села. Проте із року в рік ситуація не змінювалась. Сортувальної лінії так і не було, а сміття продовжували возити на те ж звалище.
Так було до 2017 року, доки за рахунок коштів обласного фонду охорони навколишнього природнього середовища та коштів міського бюджету придбали мобільну сортувальну лінію полігонного типу МСЛ-1. Але з’явилась інша проблема – де її встановити, адже вільних земель на території Гадяцької міської ради на той час не було.
Згодом, у 2018 році, стало відомо, що міська рада уклала угоду із РДА про спільне поводження із ТПВ. Районна рада повинна була обрати місце та відкрити сміттєзвалище, а міська – встановити свою сортувальну лінію і безкоштовно возити туди міське сміття для сортування.
Але, чомусь, сторони не досягли домовленості і, поки міська рада знову знаходилась у процесі пошуку місця для встановлення лінії для сортування ТПВ, районна, без громадських обговорень, швиденько облаштувала на території Гадяча свою…
Тоді, міський голова стверджував, що це не законно і обіцяв розібратись у цьому питанні, але не склалося. Тим часом, міська сортувальна лінія досі не використовується. Адже навіть розширивши межі громади, шляхом об’єднання із кількома сільськими радами, місця, де б можна було розмістити лінію із сортування сміття, не знайшлося.
Полігон планується не у Гадячі
«Нічого конкретного не можу сказати. Обговорюється це питання давно. Колись у Тютюрівщині хотіли робити комплекс, проектну документацію виготовили, але на цьому все завмерло. Не все так просто, потрібне погодження громади…» – відповів міський голова на наше питання стосовно створення «Гадяч-Зіньківського кластера».
Мовляв, він тільки вийшов із відпустки, тому деталей про Регіональний план управління відходами, ще не знає. Пообіцяв, що перегляне електронну скриньку, ознайомиться із поштою і тільки тоді зможе щось коментувати.
Але є одне але – розробляти план управління відходами в області розпочали не вчора і, навіть, не тиждень тому. Наприклад, у січні в Полтавській ОДА відбувався круглий стіл за участі представників органів влади, місцевого самоврядування, громадських організацій та науковців. Відтоді, зустрічі робочих груп відбувались регулярно. Сумніваємось, що представник Гадяцької громади жодного разу не був на них присутній. Можливо, громадськість просто не хочуть інформувати про заплановане «на горі».
P.S. У той же час, поки Регіональний план управління відходами для Полтавської області до 2030 року ще на стадії розробки, прес-служба ОДА оприлюднила інфографіку, де показала, які громади входитимуть до того чи іншого кластера і які саме об’єкти там планують встановлювати.
Судячи із цих даних, до «Гадяч-Зіньківського кластера» ввійде: Гадяцька, Краснолуцька, Сергіївська, Великобудищанська, Петрівсько-Роменська, Лютенська, Зіньківська, Опішнянська, Котелевська та Великорублівська територіальні громади. Загальна кількість населення 95 тисяч 498 осіб. Обсяг побутових відходів 29795 тонн на рік. Також на інфографіках вказано тип об’єкта, який планують розмістити у кожному кластері – полігон (звалище після реконструкції), будівництво нового полігону чи сортувально-переробний комплекс.
На карті Гадяч-Зіньківського кластеру стоїть позначка «будівництво полігону за рішенням об’єднаних громад» поблизу Зінькова. Це значить, що сміття планують звозити саме туди.
А як буде далі – побачимо.
Оксана Кириченко.
Фото використане як ілюстрація.
