Війна з поліетиленом

Проблема з пластиковими пакетами набула в Україні катастрофічних масштабів. У законопроекті, який ухвалила Верховна Рада, йдеться, що більш як 500 пластикових пакетів використовує кожен українець щороку. Якщо ж взяти населення – це десятки мільярдів пакетиків, що потрапляють на звалища й отруюють усе живе.

В Україні закон про заборону пластикових пакетів набуде чинності 1 січня 2022 року. До цього буде 9 місяців адаптації – щоб всі заклади, де продають чи віддають задарма пакетики, змогли вилучити їх з обігу та утилізувати. Як виняток до 2023 року залишаться одноразові пакети для упаковки м’яса, риби та сипучих продуктів. Замінити поліетилен мають торбинки багаторазового використання, паперові та біорозкладні пакети.

Стежитимуть за новим законом спеціалісти Держпродспоживслужби. В разі не дотримання правил – штраф від 1700 до 3400 гривень.

Хто придумав шкідливі пластикові пакети?

Насправді, їх вигадали не як шкоду. Коли винайшли поліетилен, він видався великим благом і не в останню чергу – для харчової промисловості.

Перші відомості про пакети можна знайти починаючи із 1950-х років у американських ЗМІ. Прототип сучасної полегшеної господарської сумки — це винахід шведського інженера Стена Туліна. З 1977 року пакети з’явились у супермаркетах– так почалась ера їх активного використання.

Чому вони шкідливі?

Переважно – через безвідповідальне ставлення людей. Багато українців, вважають, що пакетів багато не буває – беруть їх у магазинах «на шару» не тільки для пакування покупок, а й про запас. Але ніхто навіть не думає, яку отруту несе у власний дім. Адже пластик виробляється з невідновлюваних ресурсів, таких як нафтопродукти, видобуток яких шкодить довкіллю. Тонкі пластикові пакети є потенційно небезпечними для дітей: вони можуть гратися ними, заплутатися, і задушитися. Крім того, звичайні пластикові пакети, дуже повільно розкладаються у природі, і можуть знаходитися в природному середовищі понад кілька століть, поки не розкладуться. До того ж, тварини часто плутають їх із їжею, що спричиняє їхню загибель. І виникає питання чому ж ми самі собі шкодимо, ще й за власні кошти. Дехто стверджує, що поліетиленові пакети -це дуже зручно, до того ж витрачаєш «копійки», так як магазини самі пакують товари, що відбивається на ціні. Але ж, люди, на першому місці має бути здоров’я!

Як пакети змінюють екологію?

За даними української громадської організації «ReThink», більшість пакетів потрапляють на сміттєзвалища або розносяться вітром по території країни, так як рівень їх переробки становить менше 1 %. Від пакетів щороку помирає близько одного мільйону птахів та 100 тис. тварин. Також вони становлять загрозу людському здоров’ю, так як їх частки можуть потрапляти у харчі та воду. При цьому, для виробництва пакетів використовують невідновлювані ресурси – 35 л нафти на 1000 пакетів.

Щорічно кожен українець використовує близько 500 поліетиленових пакетів, в той час як у ЄС цей показник – до 90 пакетів. Різниця відчутна:майже у 6 разів менше, ніж в Україні.

Чому потрібно негайно їх заборонити?

Заборона використання або хоча б його часткове обмеження буде сприяти до раціонального використання пластикових пакетів та зменшення потрапляння цього виду відходів у навколишнє середовище. І тут мова йде не лише про звалища, ліси, вулиці наших міст, водойми, а й про власний дім.

Де у світі їх вже заборонили?

Більше 33 країн світу повністю відмовилися від пластикових пакетів, а 53-и ввели часткове обмеження або податкову систему. Першою країною, яка заборонила тонкі поліетиленові пакети ще у 2002 році, був Бангладеш. Таке рішення там прийняли після того, як з’ясували, що “пластик” блокував водостічну систему, посилюючи смертоносні повені. Заборону на одноразові пакети також ввели Китай, ПАР, Кенія, Уганда і Тайвань. У Європейському Союзі першою заборонила поліетиленові пакети Італія – ще у 2011 році.

Кілька країн, зокрема Руанда, Сомалі і Танзанія, запровадили радикальну заборону на використання будь-яких пластикових пакетів.

У 1994 році Данія почала обкладати податком виробників поліетиленових пакетів. Ірландія запровадила податок у розмірі 15 євроцентів за пакет у березні 2002 року. Цей крок призвів до скорочення “пластикового” сміття на 95%. Через рік майже 90% покупців країни перейшли на багаторазові пакети. Грузія обмежила обіг поліетиленових пакетів товщиною до 15 мкм. Наприклад, у Нідерландах та Ісландії, окрім податку, заборонене також безкоштовне розповсюдження даних пакетів.

У Сингапурі самі мережі супермаркетів прийняли спільне рішення і прибрали з продажу поліетиленові пакети за власною ініціативою, те саме домовились робити і провідні торгівельні мережі Австрії.

Чим можна замінити поліетилен?

Альтернативи все ж існують: паперові та полотняні сумки багаторазового використання; пакети, які біологічно розкладаються і придатні для “компостування” та різні види екомішечків.

На приклад Перехід на безпечну альтернативу не лише зробить життя “зеленішим”, а й дозволить значно зекономити у кінцевому підсумку.

Біопакети

В Україні 11 років діє виробництво біопакетів. Дніпропетровська корпорація “Біосфера” запустила проект – серію пакетів для сміття БІО, що здатні швидко розкладатись. Диво-пакети випустили під ТМ “ФрекенБок”, які продаються у звичайних магазинах. Період розпаду пакета – 3 роки. Виробник гарантує, що після закінчення цього терміна пакет розпадеться на екологічно безпечні складові: воду, вуглекислий газ та гумус.

При їх біорозкладанні виділяється не метан, а вуглекислий газ, що в набагато меншій мірі позначається на прогресуванні “парникового ефекту”, а добавка нешкідлива.

Плетені сумки-сіточки – «авоськи»

Відмінно підходять для перенесення продуктів і товарів, набувають популярності, як екологічна альтернатива пластиковим пакетам та модний аксесуар. Досить різноманітні: різнокольорові, капронові або бавовняні, довгі або маленькі сіточки.

Популярність їх в наші часи зумовлена розумною економією простору, а ще завдяки екологічності, адже таку сумку можна використовувати багаторазово, просто потрібно прати її періодично. А можна купити відразу кілька таких сіток і тепер після приходу з магазину додому кількість використаних поліетиленових пакетів, які відправляються в смітник як непотріб і як вже використані, зменшаться в рази.

Паперові пакети

Пакети з крафт-паперу, обгортковий папір, який біологічно розкладається, можна вважати найекологічнішою і найбезпечнішою альтернативою. Паперові відходи швидко перегнивають на звалищі й не завдають шкоди природі. Розраховані на велику вагу паперові пакети анітрохи не гірші за поліетиленові. Щоправда, вони однозначно дорожчі за поліетилен, менш міцні, а також для їх виготовлення треба використовувати дерево.

Тканинні мішечки

Підходять для пакування сипучих продуктів – борошна, крупи, цукру. Набагато міцніші та надійніші за поліетиленові пакети. Така альтернатива служитиме протягом тривалого часу. До речі, прокип’ячені у розчині кухонної солі тканинні мішечки захищатимуть вміст від шкідників.

Настільки альтернатива менш шкідлива?

За підрахунками учасників руху «Zero Waste»– життя без сміття, існує кілька альтернатив пластиковим пакетам, вони усі зручні і до того ж багатофункціональні.  Щодо їх екологічності – залежить від того, наскільки бути прискіпливими до неї, та від довжини життєвого циклу матеріалу. Крім того, прихильники життя без сміття наголошують найбільше якраз на тому, що наші речі мають не просто швидко розкладатися, а служити десятки років. Для того, щоб менше виснажувати природні ресурси, менше псувати екологію викидами на транспортування тон товарів, їх виробництво чи переробку.

Тож, полотняні торбинки – найменш шкідливі. Вони служать від року й більше, залежно від якості. А при розкладанні токсичною може бути хіба фарба, тож слушно брати натуральні, без принтів.

Ноу-хау – проект «RE-leaf Paper»: пакети з опалого листя і посуд з волокон трави

Підростаюче покоління теж не відстає у прагненні зменшити вплив на екологію. Валентин Фречка із Закарпаття, будучи школярем, запропонував нову технологію виробництва паперу з опалого листя. Його ідею удосконалюють на Житомирському картонному комбінаті, а підприємство натомість розглядає перспективи розвитку його винаходу.

Технологія молодого винахідника доводить, що листя з парків може приносити користь, якщо його правильно переробляти. До того ж такий папір придатний для виготовлення тари і пакунків, тож винахід допоможе зменшити кількість пластику та поліетиленових пакетів. Також школяр одним з перших запропонував виготовити лоток для яєць із волокон скошеної трави. Першу партію такої продукції відправили на експорт до Німеччини. Крім того, новатор вигадав трубочки для пиття з волокон евкаліпту та цукрової тростини.

Тож, це в черговий раздоводить, що пластику й поліетилену можна знайти альтернативу, аби зберегти довкілля та обійтися без виробів із цих забруднювачів. Пам’ятайте: екологічний стан середовища і наше здоров’я залежить тільки від нас.

Вікторія Цимбал