Сурогатна мати: нічого особливого – лише бізнес

Майже в кожному мікрорайоні у місті Гадяч, нещодавно з`явилися оголошення із запрошенням до співпраці жінок, які бажають стати сурогатними матерями та донорами яйцеклітин. Обіцяють немалі гроші.

Телефонна розмова з працівником київської клініки

Ми спробували з’ясувати деталі і зателефонували по вказаному номеру.

До речі, клініки репродуктивної медицини з якими співпрацюють «власники сурогатного бізнесу» знаходяться у Києві та Кропивницькому. На сайті клініки дізналася, що послуги сурогатного материнства клініка надає офіційно і забезпечує 100% конфіденційність всіх учасників програми.

Виявляється, донором яйцеклітини може стати жінка до 31 року, а сурогатною матір`ю –до 41-го. Головне, щоб жінка мала відмінне здоров`я і була репродуктивного віку. Там, у київській клініці, повністю проводять медогляд. Запевнили, що охочих взяти участь в програмах багато. До того ж, майбутній сурогатній мамі повертають гроші за проїзд. Крім цього, вона отримує бонус – 300 грн., відразу після першого, одноденного візиту. Тоді ж, проводять купу аналізів, медичний огляд у гінеколога і супутніх спеціалістів. Якщо всі показники в нормі, наступного разу жінка їде до клініки для знайомства із «замовниками» і укладення угоди. Далі ж сама процедура ЕКО. Під час перебування в клініці створені окремі палати, зі всіма зручностями.

Пояснили, що за народження однієї дитини обіцяють заплатити 12 тисяч євро, за двійню – 22 тисячі євро. Виплачують кошти частинами протягом усієї вагітності. Якщо ж вагітність перервалася – отримані до цього гроші жінка нібито не повертає. Не можу стверджувати цей факт, адже не виключено, що даний пункт прописується дрібним шрифтом, і жінка, яка затьмарена кругленькою сумою, може не звернути на це увагу. Під час розмови, зауважили, що співпрацюють тільки з іноземцями. Тобто майбутні батьки 100% не українці. Спілкуватися з дитиною після народження мати більш за все не буде і це, як і всі інші нюанси, обумовлюватиметься тристоронньою угодою. Один примірник залишається у сурогатної матері, другий – у сімейної пари, третій – у клініці.

Зважившись на сурогатне материнство, жінка має підготувати себе психологічно, аби не виникало ніяких непорозумінь. Основна мета- виносити здорову дитину і отримати кошти. Це звучить страшно, адже яка нормальна мати може згодитися на таку авантюру. Ніякі життєві обставини не можуть виправдати такий вчинок. І в результаті отримати кошти на квартиру або омріяну поїздку за кордон- це абсурдно.

Крім того, штучна вагітність може відчутно підірвати здоров`я молодої жінки, яку після підписання угоди почнуть «качати» гормонами і вітамінами, готуючи організм до прийому ембріона. Власне, важко уявити, що це може бути за угода. А якщо жінка згодиться на повторну процедуру, має пройти рік після забору яйцеклітини, і 2 роки після народження дитини природнім шляхом. Лікарі стверджують, що оптимальний період відпочинку для організму між вагітностями, складає 3 роки.

Щодо забору яйцеклітин, то консультант по телефону, обмовилась, що процедура зовсім безболісна і без будь-яких ризиків для здоров’я. Зазвичай триває близько 20 хвилин. Тож іншими словами працює такий собі конвеєр, де здоров’я жінки – діло десяте. Головне- результат. Та перечитавши літературу, що стосується донорства яйцеклітин, стає зрозуміло: для жінки ця процедура може завершитися дуже неприємно. Адже сама медикаментозна терапія, що сприяє виникненню гіперовуляції – це великий стрес для жіночого організму. Наслідки можуть бути не передбачувані.

Хоч сурогатне материнство і донорство яйцеклітин начебто в Україні не заборонене законом, але й відповідного законодавство на кшталт: «Про сурогатне материнство», яким би жінка була захищена, Верховна Рада ще не приймала. Натомість Уповноважений Президента з прав дитини Микола Кулеба наголошує, що сурогатне материнство в Україні неврегульоване і порушує права дітей.

Воно й не дивно, що після того, як Таїланд й Індія заборонили народжувати дітей з допомогою допоміжних репродуктивних технологій, Україну стали називати «меккою сурогатного материнства». З усього світу сюди почали їхати пари, які не можуть мати дітей. У відповідь на попит в країні нашвидкоруч почали створювати більше агентств та клінік, які займаються репродуктивними технологіями.

Говорячи про своє ставлення до сурогатного материнства, відзначу його як негативне. Як можна спокійно говорити про «бізнес» на дітях, якщо тисячі маленьких українців знаходяться у дитячих будинках, і центрах реабілітації. Кожен з них свято вірить, що незабаром з’явиться мама і забере їх додому. Лише на Полтавщині, за офіційними даними, таких дітей близько 30.

Проте ставлення суспільства до явища сурогатного материнства є неоднозначним. Отже – не можна заборонити те, що не можна контролювати в принципі.

Вікторія Цимбал.