Сьогодні Іоанна Златоуста; чи очікувати різкого зниження температури і до чого нас спонукатиме енергія Стрільця
Нині святителя Іоанна Златоуста, архієпископа Константинопольського, одного з Вселенських святителів і учителів Церкви, богослова. Своє промовисте прізвисько «Златоуст» він дістав за дивовижний ораторський дар. Іоанн народився в космополітичній Антіохії. Хлопчик був дуже обдарованим, здобув чудову освіту. Його спокушали високою чиновницькою посадою, але він, бачачи фальш мирського життя, по суті своїй язичницького і лише ледве-ледве, для годиться, прикритого пеленою християнства фарисейського штибу, обрав шлях чернецтва.
В 398 році його призначають архієпископом на Константинопольську кафедру, сподіваючись, що він, людина «книжна», буде слухняним статистом при імператорському дворі, але можновладці помилилися: Іоанн одразу ж виявив абсолютну незалежність і за будь-яких обставин керувався лише євангельськими принципами. До того ж, він піддавав нищівній критиці правлячу верхівку і деяких священиків. Неймовірна розкіш одних і злидні інших були для Іоанна Златоуста ознакою глибокої недуги, що вже тоді вразила молоде християнське суспільство. Тож не диво, що в Іоанна невдовзі з’явилася сила-силенна ворогів як серед світської влади, так і серед церковників. Все це закінчилося тим, що імператриця Євдоксія відправила Іоанна Златоуста на заслання на Кавказ. Там він і помер 14 вересня 407 року, на 60 році життя. Останніми його словами були: «Слава Богу за все». По собі святий залишив величезну кількість проповідей, богословських праць, молитов. Він є також автором літургії східного (візантійського) обряду.
Народна прикмета на сьогодні така: «Якщо на березі ставка сидять гуси й голови в пір’я поховали – на різке зниження температури».
З іменинами вітайте Івана.
Фактично такий самий день, як і вчора. Люди інертні стануть виконавцями вказівок, а подекуди забаганок більш енергійних. Але енергія Стрільця (саме там відбудеться сонячне затемнення 14 грудня) посилатиме діяльні імпульси, налаштовуючи на майбутнє, адже Стрілець завжди мітить у якусь ціль… Тож хтось, хто не зможе діяти, хоча б помріє, намагаючись проникнути у майбутнє подумки. Але не забуваймо, що все нині рухається по «фінішній прямій» – ми бачимо тільки те, що «ось зараз», близько і перед очима. Нове майбутнє, що вже почало ледь-ледь проростати – для більшості ще за сімома замками і печатками – таємниче і незрозуміле. Його бачать і осягають лише одиниці. Більшість мусить розв’язувати – розплутувати – задачі поточного моменту, які виникають щодня.
Згідно з даними Центральної геофізичної обсерваторії України, найхолоднішим цей день у Києві був у 1999 році: -17,6; а найтеплішим у 1928 – +13,0.
