ТІ, ХТО ТРИМАЄ НЕБО НА ПЛЕЧАХ

13 вересня – День працівників нафтової, газової та нафтопереробної промисловості

Шановні працівники галузі, прийміть сердечні вітання з нагоди професійного свята.

Гадяччина має великий промисловий потенціал, на її теренах видобувається значна частина нафти та газу. Важко переоцінити вклад нафтогазової промисловості у розвиток економіки району, області та країни, адже саме від ефективної роботи працівників галузі головним чином залежить успішна робота народного господарства, добробут людей.

Гадяцький район по праву вважається краєм, у якому процвітає нафтова та газова промисловість.

Йшли роки, набувався досвід, змінювалися технології, збільшилася глибина свердловин. Велося буріння складних, похило-спрямованих свердловин. На свердловинах начальниками бурових працювали відомі люди –випускники Дрогобицького нафтового технікуму.

Роман Кабай, Петро Гержа, інженер Анатолій Гук. 3 колективами бурових бригад пробурені десятки свердловин. Присвоєно звання «Заслужений працівник України» бурильнику Миколі Алімпію. «За трудову відзнаку» нагороджений медаллю Василь Костюк, моторист бурової бригади. Орденом трудової слави 3 ступеня нагороджений начальник бурової Іван Штогрин.

Все своє життя на бурових відпрацювали інженери Петро Накутний, Іван Похідняк, Василь Паньків. Всі вони на заслуженому відпочинку, разом з начальником бурової Михайлом Іванютою.

Слід відзначити рядових буровиків: Віталій Черненко, Анатолій Галушка, Володимир Смірнов, Іван Паньків, Олег Кравценюк, Володимир Сліпченко. Також не один десяток років бурильниками пропрацювали Петро Козуб та Віктор Олексенко.

Ярослав Солодкий, у 1982 році, став лауреатом державної премії, має орден «Знак пошани», 4 медалі ВДНГ (золоту, срібну та дві бронзові). Такий він, Ярослав Солодкий, батько двох синів. Такі люди мали дивовижну здатність тримати небо на плечах.

Дружина бурового майстра Станіслава Кравченка, Тетяна надіслала з Чернігова вірша:

Сини України

Мужні обличчя, руки стальні – це України вірні сини.

Вдень і вночі їм на варті стояти, нафту та газ для країни надбати.

Їх не лякає ні холод, ні спека, і від сім’ї вони завжди далеко.

Там, серед поля, де вежа гуркоче, там де земля бур впускати не хоче,

Хлопці стоять серед снігу вночі, нафти і газу в землі шукачі.

Сини твої, ненько, надія і сила, тебе захистять, якби ти попросила.

За тебе в вогонь вони підуть, на муки, гарячі серця і мозолисті руки.

Хай долото бурить, хай вітер гуде, хай сонце щасливе над краєм зійде.

Хай небо завжди буде чистим над нами, пишайсь, Україно, своїми синами.

Ця стаття написана про буровиків-ветеранів, у багатьох з них діти працюють в цій галузі.

З повагою, Віктор Павленко, ветеран праці БУ «Укрбургаз».

На фото:

Анатолій Галушка (бурильник) та Олексій Кривобок (майстер цеху ПВБР);

Петро та Сергій Козуби (начальники бурових бригад);

Зібрання з нагоди презентації книги В. Павленка «Історія Дрогобицького коледжу нафти і газу».